Співробітники наукового центру NOIRLab опублікували нове зображення, зроблене 570-мегапіксельною камерою темної енергії (DECam). Воно демонструє зловісну темну хмару Хамелеон I, крізь яку пробивається світло трьох відбивних туманностей.
Хамелеон I — це найближча до Землі область зореутворення, розташована на відстані 500 світлових років. Вік цієї темної хмари оцінюється приблизно в два мільярди років, у ній розташовано близько 200–300 зір. Наша Сонячна система колись теж сформувалася всередині хмари холодного газу і пилу, яка зовні не сильно відрізнялася від Хамелеона I.
У центрі зображення DECam, яскраво світячись зсередини густого космічного пилу, розташована одна з головних визначних пам’яток Хамелеона I — відбивна туманність Cederblad 111. Відбивні туманності — це хмари газу і пилу, які не випромінюють власного світла, а світяться, відбиваючи світло сусідніх зір. Це відбувається в околицях новонароджених світил, які недостатньо гарячі, щоб збуджувати атоми водню у хмарі, як у випадку з емісійними туманностями. Замість цього їхнє світло відбивається від частинок всередині хмари.
Cederblad 110, друга відбивна туманність в Хамелеоні I, видна трохи вище Cederblad 111 і має впізнавану C-подібну форму. Як і Cederblad 111, Cederblad 110 розташована поруч з областю утворення маломасивних зір, чиє світло розсіюється частинками туманності. Це відбиття створює яскраву область посеред непрозорих хмар.
Нижче пари відбивних туманностей розташована помаранчева інфрачервона туманність Хамелеона, яка трохи нагадує метелика з одним крилом. Вона є продуктом потоків швидко рухомого газу, що викидається з новонародженої маломасивної зорі в центрі туманності. Ці потоки прорізали тунель через міжзоряну хмару. Інфрачервоне і видиме випромінювання проходить по цьому тунелю і розсіюється об його стінки, утворюючи відбивну туманність.
Астрономи також виявили численні об’єкти Хербіга — Аро. Вони виникають, коли іонізовані струмені газу, що викидаються з новонароджених зір, стикаються з повільно рухомим газом у навколишній хмарі. Одну із цих структур можна помітити у вигляді крихітної, слабкої червоної плями, що лежить в пиловому просторі між Cederblad 111 і Cederblad 110.
На завершення варто сказати, що Хамелеон I є невеликою частиною більшого комплексу, що займає майже все однойменне південне сузір’я. Він також охоплює темні хмари Хамелеон II і Хамелеон III, в яких активне зореутворення практично відсутнє.
Раніше ми розповідали про те, як Камера темної енергії зазнімкувала космічний пейзаж у сузір’ї Насоса.
За матеріалами NOIRLab
