Квазари — чорні діри в центрах віддалених галактик. Їхні сигнали потенційно можуть стати основою для найдосконалішої системи навігації, яку тільки можна створити. Однак цьому заважають сигнали мобільних пристроїв.
Квазарна навігація
Глобальні навігаційні системи стали важливою складовою людського життя. Вони потребують наявності на орбіті супутників, які спеціально треба туди запускати. Однак цілком можливо обійтися і без них, якщо спробувати визначити своє положення за допомогою квазарів.
Квазари — це надмасивні чорні діри, розташовані у центрах галактик. Зазвичай подібні об’єкти невидимі. Але якщо на них починає падати велика кількість речовини, вони перетворюються на надзвичайно потужні випромінювачі, які видно через весь Всесвіт.
І насправді для того, щоб точно визначити своє положення хоч на Землі, хоч у космосі, достатньо просто вивчити взаємне розташування цих джерел сигналів. З цим впораються навіть не дуже досконалі сучасні комп’ютери.
Проблема мобільних пристроїв
Однак спочатку треба як слід картографувати квазари, а для цього за ними потрібно спостерігати за допомогою радіотелескопів. Але саме на частотах, на яких квазари випромінюють найінтенсивніше, працюють наші мобільні пристрої.
Ще кілька десятиліть тому це не становило проблеми, але нині через мобільні пристрої передається не лише акустичний сигнал, а й увесь мобільний трафік. Для цього їм постійно виділяють дедалі ширші смуги частот. У таких умовах важко говорити не лише про картографування, а й про практичне використання сигналів квазарів, навіть якщо навігаційну систему на їхній основі таки вдасться створити.
Тож науковці пропонують створити для радіоастрономії умови, за яких вона зможе працювати як раніше. Насамперед це стосується створення «тихих» зон навколо обсерваторій і ряду заходів, аби супутники на орбітах не випромінювали в їхній бік.
За матеріалами phys.org
