Представлене зображення було отримане камерою CaSSIS, установленою на борту апарата TGO. Воно демонструє двійну борозну, відому під назвою Борозни Цербера (Cerberus Fossae).
Частина структури Cerberus Fossae (фото TGO). Джерело: ESA/Roscosmos/CaSSIS
Борозни Цербера являють собою систему розломів, яка проходить через нагір’я Елізій (Elysium Planitia) — район вулканічного походження у північній півкулі Червоної планети. Вони мають ширину від кількох десятків метрів до кілометра, їхня максимальна протяжність — понад 1000 км. Розломи перетинають ударні кратери, пагорби та вулканічні рівнини, вік яких оцінюється фахівцями в 10 млн років. Це свідчить про їхню відносну молодість. На думку планетологів, походження борозен може бути пов’язане з вулканічною активністю та рухом підземних лавових потоків, що призвели до розтягування поверхні в цьому регіоні.
Ширина сфотографованої TGO борозни становить 2 км, глибина — кілька сотень метрів. Її дно заповнене грубозернистим піском, котрий, напевно, складається з базальту. Розташовані неподалік плоскі рівнини покриті невеликими ударними кратерами, які оголюють схожий базальтовий матеріал. Варто підкреслити, що наведене зображення є композитним і його кольори не відповідають тому, що побачило би людське око.
За матеріалами: https://www.esa.int
