TGO сфотографував вулканічні борозни Марсу

Представлене зображення було отримане камерою CaSSIS, установленою на борту апарата TGO. Воно демонструє двійну борозну, відому під назвою Борозни Цербера (Cerberus Fossae).

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Частина структури Cerberus Fossae (фото TGO). Джерело: ESA/Roscosmos/CaSSIS

Борозни Цербера являють собою систему розломів, яка проходить через нагір’я Елізій (Elysium Planitia) — район вулканічного походження у північній півкулі Червоної планети. Вони мають ширину від кількох десятків метрів до кілометра, їхня максимальна протяжність — понад 1000 км. Розломи перетинають ударні кратери, пагорби та вулканічні рівнини, вік яких оцінюється фахівцями в 10 млн років. Це свідчить про їхню відносну молодість. На думку планетологів, походження борозен може бути пов’язане з вулканічною активністю та рухом підземних лавових потоків, що призвели до розтягування поверхні в цьому регіоні.

Ширина сфотографованої TGO борозни становить 2 км, глибина — кілька сотень метрів. Її дно заповнене грубозернистим піском, котрий, напевно, складається з базальту. Розташовані неподалік плоскі рівнини покриті невеликими ударними кратерами, які оголюють схожий базальтовий матеріал. Варто підкреслити, що наведене зображення є композитним і його кольори не відповідають тому, що побачило би людське око.

За матеріалами: https://www.esa.int

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України