TGO сфотографував вулканічні борозни Марсу

Представлене зображення було отримане камерою CaSSIS, установленою на борту апарата TGO. Воно демонструє двійну борозну, відому під назвою Борозни Цербера (Cerberus Fossae).

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Частина структури Cerberus Fossae (фото TGO). Джерело: ESA/Roscosmos/CaSSIS

Борозни Цербера являють собою систему розломів, яка проходить через нагір’я Елізій (Elysium Planitia) — район вулканічного походження у північній півкулі Червоної планети. Вони мають ширину від кількох десятків метрів до кілометра, їхня максимальна протяжність — понад 1000 км. Розломи перетинають ударні кратери, пагорби та вулканічні рівнини, вік яких оцінюється фахівцями в 10 млн років. Це свідчить про їхню відносну молодість. На думку планетологів, походження борозен може бути пов’язане з вулканічною активністю та рухом підземних лавових потоків, що призвели до розтягування поверхні в цьому регіоні.

Ширина сфотографованої TGO борозни становить 2 км, глибина — кілька сотень метрів. Її дно заповнене грубозернистим піском, котрий, напевно, складається з базальту. Розташовані неподалік плоскі рівнини покриті невеликими ударними кратерами, які оголюють схожий базальтовий матеріал. Варто підкреслити, що наведене зображення є композитним і його кольори не відповідають тому, що побачило би людське око.

За матеріалами: https://www.esa.int

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України