Точно за розкладом: падіння астероїда 2024 RW1 потрапило на відео

Відповідно до розрахунків астрономів, 4 вересня астероїд 2024 RW1 увійшов у земну атмосферу недалеко від філіппінського острова Лусон. Попри хмарність, місцевим мешканцям вдалося зафіксувати візит космічного гостя.

Астероїд 2024 RW1 був відкритий вранці 4 вересня. Розрахунки показали, що менш ніж за вісім годин він впаде на Землю. Це був лише дев’ятий випадок в історії, коли вчені змогли попередити про наближення небесного об’єкта й точно визначити час і місце його падіння.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Оскільки діаметр 2024 RW1 становив близько 1 метра, він не становив жодної небезпеки для нашої планети. Об’єкти подібного розміру руйнуються у верхніх шарах атмосфери. До земної поверхні можуть долетіти лише невеликі уламки.

Як і було передбачено, 4 вересня о 16:39 за всесвітнім часом 2024 RW1 увійшов у земну атмосферу над західною частиною Тихого океану поруч з островом Лусон. У момент цієї події умови спостереження були далекі від оптимальних: на небі була хмарність.

Але, попри це, деяким місцевим мешканцям вдалося зазнімкувати болід, що утворився під час входу 2024 RW1 в атмосферу. Його яскравість була порівнянна з блиском Місяця. Що стосується астероїда, то якщо якимось фрагментам і вдалося пережити вхід в атмосферу, найімовірніше вони впали в океан.

Раніше ми розповідали про те, що відбувається з матеріалом астероїда під час зіткнення.

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України