Нещодавно біля зорі TOI-1453, розташованої у 250 св. роках від нас, виявили дві планети. Одна з них являє собою досить звичайну суперземлю, а ось друга виявилася субнептуном, який має рекордно низьку густину.
Система двох цікавих екзопланет
Астрофізики знову збагатили наші знання про космос новим відкриттям: дві маленькі планети обертаються навколо TOI-1453. Розташована на відстані близько 250 світлових років від Землі в сузір’ї Дракона, ця зоря є частиною подвійної системи (пара зір, що обертаються одна навколо одної) і є трохи холоднішою та меншою за наше Сонце. Це відкриття, опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics, прокладає шлях для майбутніх атмосферних досліджень, які допоможуть краще зрозуміти цей тип планет.
Навколо цієї зорі обертаються дві планети — суперземля та субнептун. Це типи планет, які відсутні в нашій Сонячній системі, але, як не парадоксально, є найпоширенішими класами планет у Чумацькому Шляху. Це відкриття проливає світло на конфігурацію планет, яка може дати цінні підказки щодо їхнього формування та еволюції.
Використовуючи дані транзитного супутника NASA для дослідження екзопланет (TESS) і спектрографа високої роздільної здатності HARPS-N, дослідники змогли ідентифікувати TOI-1453 b і TOI-1453 c, дві екзопланети, що обертаються навколо TOI-1453.
Характеристики екзопланет
«Ці дві планети представляють цікавий контраст за своїми характеристиками», — пояснює Ману Сталпорт, астрофізик із Льєзького університету і перший автор публікації.
TOI-1453 b — це суперземля, трохи більша за нашу планету і, ймовірно, кам’яниста. Вона завершує свій оберт орбітою всього за 4,3 дня, що робить її дуже близькою планетою до своєї зорі. На противагу цьому, TOI-1453 c — субнептун, приблизно в 2,2 раза більший за Землю, але з надзвичайно малою масою — лише 2,9 маси Землі. Це робить його одним із найменш щільних субнептунів, коли-небудь відкритих, що викликає питання про його склад.
Транзит і радіальна швидкість
Виявлення екзопланет залишається складним завданням. Команда покладалася на два ключові методи для підтвердження своїх відкриттів. Транзитний метод (дані TESS) вимірює розмір і період орбіти, коли планета проходить перед своєю материнською зорею, спричиняючи незначне зменшення яскравості.
Другий використаний метод — вимірювання радіальної швидкості (дані HARPS-N), який передбачає спостереження за змінами швидкості зорі під впливом гравітації планети, що обертається навколо неї. Вивчаючи гравітаційний вплив планет на свою зорю, дослідники змогли виміряти їхні маси та густину.
«Всі ці спостереження показали, що TOI-1453 c надзвичайно легка для свого розміру, що дозволяє припустити, що вона може мати густу, багату на водень атмосферу або склад, в якому переважає вода. Це робить її ідеальним кандидатом для майбутніх атмосферних досліджень, — захоплюється Ману Сталпорт. — Розуміння їхнього формування та еволюції може дати підказки про розвиток планетних систем, включаючи нашу власну».
Подальші дослідження
Навіть більше, обидві планети обертаються в конфігурації, близькій до резонансу 3:2, що означає, що на кожні три орбіти внутрішньої планети зовнішня планета завершує майже рівно дві. Такі резонанси вважаються природним наслідком орбітальної міграції, пропонуючи підказки щодо того, як планети рухаються й осідають на свої остаточні орбіти.
Це відкриття дає нові дослідницькі перспективи. Такі інструменти спостереження, як космічний телескоп ім. Джеймса Вебба (JWST), можуть проаналізувати атмосферу TOI-1453 c, щоб визначити її основний склад. Якщо ця планета має багату на водень атмосферу або надра, в яких переважає вода, це може перевернути наші уявлення про субнептуни та їхнє формування.
За матеріалами phys.org
