Представлений колаж з трьома видами найбільшого сатурніанського супутника Титану демонструє, наскільки сильно може відрізнятися зображення одного і того ж небесного тіла, залежно від наукового інструмента, який використовується для його вивчення.
Зображення ліворуч складене зі знімків, зроблених зондом Cassini через червоний, зелений та фіолетовий світлофільтри. Воно приблизно відповідає тому, яким би побачила Титан людина: жовто-помаранчева куля, облямована тонким блакитним серпанком. Характерне забарвлення титаніанській атмосфері надає вуглеводневий смог, який утворюється під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця з метану та азоту.
Щоб «пробитися» через цей смог та розглянути поверхню супутника, необхідно використовувати інші методи, наприклад інфрачервоне знімання. Монохромне зображення Титану в центрі колажу було скомбіноване з трьох знімків, зроблених Cassini з використанням фільтра, центрованого на довжину хвилі 938 нм (ближній ІЧ-діапазон). Неважко помітити, що на цьому знімку диск супутника має неоднорідну яскравість, що відповідає реальним відмінностям у відбивній здатності різних ділянок поверхні.
Нарешті, праве зображення складене зі знімків, зроблених через фільтри на довжині хвилі 420, 889 та 938 нм. Кожній з них відповідає свій умовний колір: зелений показує ділянки поверхні самого Титану, червоний — регіони в його стратосфері, де метан особливо інтенсивно поглинає сонячне світло, блакитний — різні шари серпанку у верхніх шарах атмосфери супутника.
Знімки були зроблені ширококутною камерою Cassini 16 квітня 2005 року. Знімання велося з дистанції від 168 до 173 тис. км. Роздільна здатність зображень становить близько 10 км на піксель.
За матеріалами https://saturn.jpl.nasa.gov
