Українцям розповіли про небезпеку космічного сміття

У п’ятницю, 15 грудня, всі охочі мали можливість послухати онлайн-лекцію співробітника Європейської космічної агенції (ESA) Тіма Флорера про космічне сміття. Він розповів, скільки небезпечних об’єктів перебуває зараз на орбітах навколо нашої планети, як їх виявляють і що робити для того, аби вони не призвели до катастрофи.

Космічне сміття
Космічне сміття

Розповідь про космічне сміття

Українці отримали рідкісну можливість почути думку справжнього експерта про важливу проблему. 15 грудня фахівець ESA розповів людям, які цікавляться освоєнням космосу, про проблему космічного сміття, якою він професійно займається багато років.

Можливість почути Флорера з’явилася завдяки зусиллям ГО «Асоціація Ноосфера» та журналу The Universe. Space. Tech, що наступного дня святкував своє 20-річчя. Сама лекція проходила у відеоформаті та транслювалася на Youtube англійською мовою з перекладом на українську. Тривала вона майже годину.

Тім Флорер розповідає про космічне сміття
Тім Флорер розповідає про космічне сміття

Чому уламки на орбіті — велика проблема

У своїй розповіді Флорер встиг торкнутися усіх основних питань, що стосуються космічного сміття. Насамперед вражають цифри. Зараз науковці відстежують у навколоземному просторі близько 32 тис. об’єктів, причому супутники, що продовжують функціонувати, складають лише чверть від цього числа.

Решту ж так чи інакше можна зарахувати до космічного сміття, при цьому майже половину від загальної кількості об’єктів складають саме уламки. Вони небезпечні тим, що мають величезну швидкість, тому під час зіткнення з космічними апаратами можуть легко їх пошкодити.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Якщо ж у результаті зіткнення руйнується і сам космічний апарат, то його власні уламки починають являти загрозу для інших. Це може викликати каскад катастрофічних подій, що отримав назву «синдром Кесслера».

Аби цьому завадити, вчені ретельно стежать за тим, що відбувається на орбіті. І роблять це не лише американські військові, які є головними авторитетами у цій справі. За словами Флорера, таку можливість має й ESA. Для цього в організації є власні телескопи та радари.

Про що питали Тіма Флорера

Після завершення власне лекції всі охочі отримали змогу поставити Тіму Флореру питання, на які той відповів, демонструючи високу компетентність. Глядачів цікавили найрізноманітніші речі. Когось хвилювала можлива радіоактивність космічного сміття. Інші хотіли більше дізнатися про те, яку небезпеку воно становить для людей на Землі.

Чимало питань стосувалося методів, за допомогою яких космічні апарати можуть убезпечитися від уламків, що кружляють орбітою. Флорер докладно розповів, що наразі головним і чи не єдиним способом це зробити є коригування орбіт супутників і Міжнародної космічної станції для відхилення їх із траєкторії зіткнення.

Крім іншого, у нього спитали, чи розглядає ESA сценарій того, що якась країна спробує використати протисупутникову зброю для враження відразу кількох цілей на орбіті. Це може призвести до утворення величезної кількості уламків.

Флорер визнав, що це справді могло б стати катастрофою і сильно ускладнило б освоєння космосу. Аби запобігти такому сценарію, ESA покладається на міжнародні угоди, що зараз готуються.

Крім того, великі надії покладаються на той факт, що в разі масованого застосування протисупутникової зброї сама країна-агресорка теж не зможе повноцінно користуватися власною орбітальною інфраструктурою. А отже, ймовірно, вона просто не наважиться на такий крок.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України