Широкомасштабне вторгнення агресора в Україну спричинило масовий виїзд її громадян до інших країн. Серед них виявилося чимало дійсно кваліфікованих фахівців. Видання Orbital Today знайшло кілька історій людей, які, переїхавши до інших країн, стали справжньою знахідкою для їхньої космічної промисловості.
Війна та інженери
Українські інженери за останні кілька років зробили світову космічну промисловість значно сильнішою. Принаймні такий висновок робить видання Orbital Today на основі зібраних ним історій. Усі вони стосуються людей, які з початком широкомасштабного вторгнення виїхали за межі країни.
Загалом те, що Україна в минулому надзвичайно багато дала для світової космічної індустрії, ні для кого не є секретом. Імена Юрія Кондратюка, Сергія Корольова та Валентина Глушка говорять самі за себе. Перший космонавт-українець Павло Попович полетів у космос ще 1962 року. А 1997-го астронавт уже незалежної України полетів у космос на американському шатлі.
Ще з часів Радянського Союзу Україні дістався значний космічний потенціал у вигляді промисловості та фахівців. Однак економічна нестабільність не дала його реалізувати та розвинути повною мірою. Тому інженери почали виїжджати з України.
Війна з росією, яка насправді триває не з 2022-го, а з 2014 року, посилила тенденції до еміграції. Широкомасштабне ж вторгнення перетворило її на справжню катастрофу. Станом на серпень 2024 року було відомо про 6,7 млн переміщених українців. 4,7 млн з них перебували на території розвинених країн, що входять до складу організації економічного співробітництва та розвитку.
Попри численні упередження ці люди — не тільки голодні роти, які треба прогодувати. Серед них вистачає кваліфікованих інженерів, зокрема і тих, що працюють у космічній галузі. Вони дуже відчутно посилили виробничі потужності тих країн, до яких перебралися. Ось три історії цих людей.
Три історії українських інженерів
Ярослав Пустовий колись працював у Національній космічній агенції України. У 1996–98 роках він брав участь у програмі співробітництва з NASA, що організовувала політ Леоніда Каденюка. Пізніше цей досвід став йому в пригоді, коли він приєднався до команди приватних розробників Canadian Arrow і так і залишився працювати в Канаді.
Зараз Ярослав працює виконавчим директором і головою департаменту безпеки у проєкті Maritime Launch Services. Ця компанія будує в Канаді космодром, з якого будуть запускатися українські ракети. Він сподівається, що в майбутньому його робота не тільки надасть усьому людству додаткові можливості в освоєнні космосу, а й залучить до цього процесу українських виробників.
Інесса Костенко — фахівчиня з космічного права. Саме його вона до широкомасштабного вторгнення досліджувала та викладала у Харківському національному університеті ім. Каразіна. Однак жорстоке вторгнення російської армії змусило її шукати іншу країну для продовження кар’єри.
Тож з липня 2022 року вона перебралася до Університету Лейчестера, де зайнялася вивченням того, як супутникові технології впливають на сучасні військові конфлікти. Звичайно, російсько-українська війна перебуває в центрі її уваги й про свою Батьківщину вона не забуває.
Ольга Мацюк-Шаафсма в Україні безпосередньо з космічними програмами не працювала, але мріяла про це. Вона отримала в Києві освіту фізика і вирішила, що хоче займатися чимось, пов’язаним з освоєнням Сонячної системи.
Зрештою, вона опинилася на посаді інженера з реактивних двигунів у Європейському дослідницькому технологічному центрі, який є частиною Європейської космічної агенції. Вона сподівається, що її робота дозволить українській науці після закінчення війни відновити свій авторитет у міжнародній спільноті.
За матеріалами orbitaltoday.com
