Міжнародна команда під керівництвом дослідника Ізаскуна Хіменеса-Серри ідентифікувала перший цукор у міжзоряному просторі: еритрулозу. Цей клас речовин відіграє вирішальну роль у біохімічних процесах всередині клітин живих організмів на Землі.
Цукор у міжзоряному просторі
Цукри — це не лише знайома всім біла солодка речовина. Так називають цілий клас органічних сполук — вуглеводів. До них належать глюкоза, фруктоза, целюлоза та багато інших, часто досить складних речовин. Звичний нам столовий цукор — це сахароза, молекула якої складається з глюкози та фруктози. Вуглеводи виконують у клітинах безліч важливих функцій і тісно пов’язані з роботою ДНК та РНК.
Тепер науковці знають, що у міжзоряному просторі ці речовини також присутні. Принаймні, про це повідомляє сайт phys.org із посиланням на статтю, опубліковану в журналі Nature Astronomy. У ній йдеться про те, що астрономи виявили у міжзоряному просторі еритрулозу. Ця речовина присутня у малині та кремах для засмаги.
Цукроподібні органічні сполуки вчені знаходили й раніше, а деякі справжні цукри виявляли в метеоритах, що впали на Землю. Вважається, що вони сформувалися ще в протопланетній хмарі, з якої виникла Сонячна системаПроте це були лише непрямі свідчення їхньої присутності. Тепер же науковці вперше виявили ці молекули безпосередньо в міжзоряному газі.
Як було зроблене відкриття і про що воно говорить
Об’єктом дослідження стала міжзоряна хмара G+0.693−0.027, розташована поблизу центру нашої Галактики. Для її дослідження залучили 40-метровий радіотелескоп Yebes та 30-метровий телескоп Інституту радіоастрономії в міліметровому діапазоні (IRAM).
Обидва вони оснащені спектрометрами відповідних діапазонів, що працюють у відповідних діапазонах. Завдяки цьому науковці зареєстрували 12 спектральних ліній еритрулози. Це практично не залишає сумнівів у її присутності. Ба більше, концентрація цієї молекули виявилася досить високою.
Молекулярна хмара, у якій виявили еритрулозу, за своїми властивостями нагадує середовище, з якого колись сформувалася Сонячна система. За оцінками авторів, у перші етапи її існування на молоду Землю разом із метеоритами могло потрапити від 0,5 до 50 мільйонів тонн лише цього цукру.
Відкриття свідчить, що складні органічні молекули, які вважають важливими «будівельними блоками» життя, можуть широко утворюватися в міжзоряному просторі ще до народження зір і планет. Хоча життя, найімовірніше, зародилося вже на Землі, частина необхідних для цього органічних сполук могла бути занесена на нашу планету з космосу кометами, астероїдами та міжпланетним пилом.
