У новій науковій роботі вчені встановили, що впродовж останніх сотень мільйонів років уповільнення обертання Землі було непостійним. Воно скоріше нагадувало «східці»: періоди стрімкого зменшення доби змінювалися часом, коли цей процес практично не був помітним.
Уповільнення обертання Землі відбувалося «східцями»
Команда геологів із кількох інститутів знайшла докази того, що обертання Землі сповільнюється за сходовим принципом, з двома стабільними періодами. У своєму дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, група науковців проаналізувала дані зразків осадових порід віком понад пів мільярда років.
Попередні дослідження показали, що осьове обертання Землі зменшується в основному через приливну дисипацію, але, як зазначають дослідники, швидкість уповільнення не була постійною на графіках. У цьому дослідженні вони спробували досягти цього, озирнувшись на 650 млн років у минуле.
Науковці проаналізували вісім наборів геологічних даних, зібраних упродовж багатьох десятиліть. Ці осадові архіви містять не лише географічну історію, а й докази історії обертання Землі. Набори даних охоплюють період від 280 до 650 млн років тому.
Зв’язок періодів сповільнення з геологічними подіями
Дослідження показують, що Земля пережила низку сповільнень, за якими слідувала стабільність, що призвело до сходового принципу. Дослідники також виявили два помітні стабільні періоди, один з яких збігся з Кембрійським вибухом, що призвів до значного збільшення розмаїття дикої природи, а інший — із найбільшим відомим масовим вимиранням. Вони припускають, що періоди, які настали після цих двох сповільнень, могли бути більш ніж випадковими.
Дані також підтвердили, що, за винятком сучасності, коли людина порушила глобальне довкілля, уповільнення відбувалося через приливну дисипацію — розсіювання орбітальної та обертальної енергії у вигляді тепла в поверхневому океані, надрах планети або на Місяці. Приливне нагрівання відбувається, коли Місяць розтягується і стискається, наближаючись до Землі.
Науковці також виявили, що в досліджуваний період відстань Місяця від Землі була приблизно на 20 000 км більшою, ніж сьогодні, а земні дні були приблизно на 2,2 години довшими. Дослідницька група планує продовжити свою роботу, шукаючи зв’язок між змінами в обертанні Землі та основними екологічними подіями.
За матеріалами phys.org
