За 60 років космічної ери людство запустило безліч апаратів, призначених для вивчення Сонця. Серед них — місії SOHO, SDO, PSP, STEREO і Proba 2. Усіх їх об’єднує те, що вони зосереджені на спостереженнях низьких широт найближчої зорі.
Зрозуміло, що астрономів цікавлять і полярні регіони нашого світила. Проблема у тому, що за для виведення апарату на орбіту, що дозволяє спостерігати Сонце із боків полюсів, необхідні значні витрати палива. За всю історію лише один зонд зміг здійснити подібний маневр. Йдеться про місію Ulysses. Вона скористалася гравітацією Юпітера, щоб перейти на орбіту з нахилом до площини екліптики понад 80°. Однак Ulysses не був оснащений камерами. Тому людство досі не має прямих зображень сонячних полюсів.
Але це не означає, що фахівці не мають змоги з’ясувати, що відбувається в цих регіонах. Вивчаючи динаміку сонячної атмосфери у високих широтах, астрономи можуть відтворювати передбачуваний вид полюсів Сонця. Як приклад можна навести представлене зображення, що демонструє передбачуваний вид північного полюса світила. Воно є екстраполяцією результатів спостережень, виконаних ультрафіолетовою SWAP камерою, встановленою на борту супутника Proba 2.
Атмосфера Сонця помітна як характерний яскравий ореол, що оточує сонячний диск. У центрі відтвореного зображення можна побачити темну пляму. Це корональна діра, що є джерелом високошвидкісного сонячного вітру. На думку вчених, переплетення утворюють подібні дірки характерних темних і світлих структур якось пов’язане зі швидкістю часток, що нею випускаються. На зображенні можна виділити характерне потовщення у верхній правій частині навколосонячного ореолу. Воно пов’язане з іншою корональною діркою, що спостерігалася у нижчих широтах іншими космічними апаратами.
Людство отримає шанс детальніше вивчити полюси Сонця після запуску 2020 р. місії Solar Orbiter. Завдяки серії гравітаційних маневрів на околицях Венери цей апарат поступово змінить нахилення своєї орбіти з 0° до 25°, що дозволить йому спостерігати за приполярними регіонами нашої рідної зорі.
За матеріалами: http://www.esa.int
