Пошук життя на Марсі — це головна мета майже кожної місії, яку людство відправляє на сусідню планету. Але в науковців є парадоксальний страх: що, як ми самі завадимо власному відкриттю? Річ у тім, що навіть найстерильніші космічні апарати можуть випадково взяти з собою «автостопом» земні мікроорганізми. Це явище називають «прямим забрудненням».
Якщо наші бактерії виживуть на Марсі, це створить дві величезні проблеми. По-перше, прилади можуть переплутати їх зі справжніми марсіанськими істотами, подарувавши нам «фальшиве відкриття». По-друге, земні мікроби можуть фізично забруднити або навіть знищити ті марсіанські організми, які ми так прагнемо знайти. Тому NASA ретельно стерилізує свої ровери, але чи достатньо цих заходів?
Модель MMS
Відповідь на це питання вирішила дати команда дослідників з Йоркського університету в Канаді. Вони створили унікальну комп’ютерну модель під назвою «Модель виживання мікроорганізмів на Марсі» (MMS). Їхнє дослідження, опубліковане в журналі The Planetary Science Journal, буквально прораховує, скільки часу знадобиться, щоб знищити мікроби на космічних кораблях.
Вчені проаналізували два етапи подорожі:
- Політ крізь космос. Тут на апарат впливає жорстке ультрафіолетове випромінювання (UVC), сонячний вітер, вакуум та екстремальні температури.
- Життя на поверхні. Після посадки додається марсіанське середовище з його розрідженою атмосферою, відсутністю магнітного поля (а отже, і захисту від радіації), токсичним ґрунтом (реголітом) та зневодненням.
Для точності розрахунків вони взяли дані з 14 різних місць посадки, куди раніше прибували апарати на кшталт Viking, Curiosity чи Perseverance.
Де сховаються бактерії та коли вони загинуть?
Результати моделювання дають досить оптимістичну відповідь для планетарного захисту, але з важливими нюансами.
Зовнішня стерилізація. Все, що розташоване зовні апарата і піддається прямому сонячному світлу, загине дуже швидко. Модель MMS показує, що для повної стерилізації відкритих поверхонь знадобиться лише один марсіанський сол — це 24 години 39 хвилин. Так, сонячна радіація надзвичайно смертоносна.
Стерилізація всього апарата. Якщо ж дивитися на корпус загалом, то процес займе більше часу — приблизно один марсіанський рік (687 земних днів). Тут у гру долучаються перепади температури та тиску.
Внутрішній «сейф». Найцікавіша ситуація всередині апарата. Ті компоненти, які нагріваються під час роботи, звільняться від бактерій приблизно за 100 солів. Але для холодних внутрішніх частин, які не прогріваються, час може розтягнутися до неймовірних 25 марсіанських років.
Найефективніший стерилізатор
Дослідники роблять висновок, що прямі сонячні промені на Марсі — це найпотужніший стерилізатор. Він справляється з мікробами навіть ефективніше, ніж вакуум чи холод.
Проте науковці застерігають: дуже мала кількість мікроорганізмів, захованих у глибині апарата, теоретично можуть зберігатися там десятиліттями. Це не означає, що вони вирвуться назовні й заселять планету, але це важливий сигнал для інженерів. Сьогодні Група захисту планети NASA (BPPG) вже працює над тим, щоб зробити майбутні апарати ще стерильнішими, враховуючи ці нові дані. Тож питання не в тому, чи вб’є Марс наші бактерії, а в тому, як довго їм доведеться чекати на неминучу загибель.
Раніше ми пояснювали, чому людство шукає життя на Марсі.
За матеріалами universetoday.com
