Вчені знайшли наднову проміжного типу

Вчених зацікавила незвична наднова, яка почала згасати, а потім спалахнула з новою силою. Астрономи вважають, що вона являє собою новий тип цього явища, який є проміжним між тим, що відбувається в одиничних і тісних подвійних системах.

Наднова
Наднова. Джерело: M. Weiss

Незвична наднова

Вчені з університетів Кіото та Осаки, які працюють із масивом антен ALMA, що розташований у Південній Америці, зробили цікаве відкриття в іншій галактиці. Вони спостерігали наднову SN 2018ivc, яка поводилась трохи несподівано і почала тьмяніти через 200 діб після вибуху.

Вони вирішили ще раз її перевірити у момент, коли від вибуху минуло 1000 діб. На їхнє здивування, наднова не потьмянішала, а знову набрала яскравості, ніби відродившись. Це перше подібне явище, яке вдалося спостерігати у міліметровому діапазоні. І саме ця обставина дала вченим можливість пояснити, що вони, власне, спостерігають.

На думку науковців, вони мають справу з явищем нового типу, яке займає проміжне положення між надновими типу І та ІІ. І пов’язане воно з тим, що у зорі є компаньйон, але він перебуває на певній відстані від неї.

Попсокет Real Space
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Попсокет Real Space

До товару
Що побачили вчені
Що побачили вчені. Джерело: NASA/ESA Hubble Space Telescope

Складне минуле наднової зорі

Наднові — це одні з найпотужніших вибухів у Всесвіті. Вчені поділяють їх на два типи й безліч підтипів. У першому випадку в зорі, що вибухає, є компаньйон, який протягом тисяч років до вибуху відтягує на себе її зовнішні шари. Це прискорює процес, але, зрештою, призводить до великих втрат маси.

Другий випадок трапляється, коли у зорі немає компаньйона або він розташований занадто далеко від неї. Тоді вона випалює весь свій водень до кінця та починає формувати все важчі елементи. Це завершується колапсом і утворенням значно важчого залишку, на який після вибуху падає чимала частина викинутого матеріалу.

Вченим давно хотілося дізнатися, що буває, коли компаньйон розташований не зовсім поруч із зорею, але й не надто далеко. І саме SN 2018ivc надала їм таку можливість. Дослідники встановили, що приблизно за 1500 років до вибуху компаньйон зорі відтягнув від неї значну частину речовини, яка повисла у просторі як оболонка.

Коли зоря вибухнула, то наднова виявилася відносно слабкою і почала згасати через 200 діб ще до того, як викид дістався цієї оболонки. Після цього він продовжив свій рух, у проміжку між 200 і 1000 діб дістався її та спалахнув із новою силою.

За матеріалами Рhys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту