Влітку 2017 року один із найбільших айсбергів в історії дослідження регіону відірвався від антарктичного шельфового льодовика Ларсен С. Він отримав позначення А-68. Його первісна площа сягала 5800 км² (це можна порівняти з державою Бруней), а загальна маса перевищила трильйон тонн. Води, що міститься в айсбергу, вистачило би, щоб майже повністю заповнити озеро Онтаріо.
Згодом кілька уламків відірвалися від А-68. Зіткнення з навколишніми крижинами також вплинули на його форму. Однак основна частина айсберга зберегла цілісність. Протягом трьох років він дрейфував по Морю Веддела біля берегів Антарктичного півострова. Зрештою, влітку 2020 року А-68 здійснив «прорив» — течії винесли його на простори Атлантичного океану.
Як правило, після потрапляння у відкриту воду айсберги швидко розпадаються на безліч дрібних фрагментів. Але А-68 виявився «твердим горішком». Він уже відійшов на значну відстань від узбережжя Антарктиди. Більш того, як показують супутникові знімки, він рухається прямо до острова Південна Джорджія, що належить Великій Британії (вершина гори Пейдж на цьому острові вважається найвищою точкою Сполученого Королівства). Відстань між ними вже менше 500 км.
На даний момент А-68 має довжину 151 км і максимальну ширину понад 30 км. Якщо айсберг збереже свій нинішній курс, він досягне Південної Джорджії в найближчі місяці. У цьому випадку він, швидше за все, застрягне на мілководді. Однак наразі вчені остерігаються робити будь-які довгострокові прогнози — океанські течії все ще можуть істотно змінити траєкторію величезної плаваючої крижини.
За матеріалами: https://earthobservatory.nasa.gov
