Нахил місячної осі становить приблизно 1,54° щодо площини екліптики. Це створює незвичайні, за земними мірками, умови освітлення на його полюсах. Дно найглибших місячних полярних кратерів розташоване у зоні вічної тіні. Водночас найвищі ділянки їхніх валів та деякі центральні піки майже весь час освітлені Сонцем.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
До товару
Як приклад такого «дуалізму» можна навести представлений знімок, зроблений апаратом LRO. На ньому можна побачити частину валу кратера Шеклтона. Ця 21-кілометрова ударна формація перебуває практично рівно на південному полюсі Місяця. Глибина Шеклтона складає 4,2 км, його дно знаходиться у зоні вічної тіні. В той самий час, на ударному валі кратера розташовані три ділянки, які освітлюються Сонцем протягом понад 90% місячної зими.
Подібні зони вічного світла можуть становити великий інтерес для майбутніх підкорювачів Місяця. Як відомо, на дні багатьох вічно затінених місячних кратерів (зокрема й кратера Шеклтон) містяться великі запаси водяного льоду. Багато фахівців вважають, що саме тут будуть збудовані перші людські поселення на Місяці. Зони ж вічного світла є ідеальним місцем розміщення сонячних електростанцій, які могли б виробляти енергію для подібних поселень. Не виключено, що у майбутньому ці ділянки стануть одним із найцінніших місячних ресурсів.
За матеріалами http://lroc.sese.asu.edu/images/993
