VLT отримав найдетальніші зображення зорі R Водолія

Нещодавно ми розповідали про зоряну систему R Водолія, розташовану на відстані близько 700 світлових років від Сонця. Вона є найближчою до нас симбіотичною змінною, що складається з холодного червоного гіганта та гарячого білого карлика.
У той час як більшість зір у подвійних системах граціозно вальсує одна з одною під дією сил гравітації, відносини компонентів R Водолія значно менш умиротворені. Найпотужніший з них належить до змінних типу Міри Кита (міридам). Ці зорі під кінець життя починають пульсувати. Коли їхні зовнішні оболонки розширюються й відлітають у міжзоряну порожнечу, вони стають у тисячу разів яскравішими за Сонце.

«Передсмертні конвульсії» величезної зорі вже самі по собі грандіозні за масштабом, але вплив її компаньйона перетворює їх на справді драматичну космічну виставу. Попри свої скромні розміри, білий карлик постійно зриває оболонку з червоного гіганта, що завершує свій життєвий шлях. Процес супроводжується активним викидом речовини в навколишній простір. Знімки земних обсерваторій демонструють сформовані гігантом джети, а також безліч навколишніх тонких структур.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Час від часу на поверхні білого карлика збирається достатньо речовини, щоб розпочався термоядерний спалах нової зорі — дивовижна подія, в процесі якої у простір викидається величезна кількість енергії та матерії. Залишки спалахів, що відбувалися в минулому, видно на знімках, як протяжна газова туманність, що оточує R Водолія.

Порівняння знімків R Водолія, зроблених телескопом Hubble та VLT. Джерело: ESO/Schmid et al./NASA/ESA

Завдяки відносній близькості до Сонячної системи, R Водолія користується підвищеною увагою з боку наукової спільноти. А знімання тонких структур системи давно стало одним із популярних способів тестування нової астрономічної техніки. Нещодавно співробітники Європейської південної обсерваторії (ESO) зазнімкували цю зорю за допомогою поляриметра ZIMPOL (Zurich IMaging POLarimeter), який є одним із компонентів приймача SPHERE, змонтованого на Дуже Великому телескопі (VLT).

Зображення R Водолія, отримане VLT за допомогою приймача SPHERE. Джерело: ESO/Schmid et al.

Результати знімання перевершили всі очікування. Інструменту вдалося отримати чіткіші зображення, ніж у космічного телескопа Hubble. Таким чином, SPHERE успішно продемонстрував свою багатофункціональність, хоча його основне призначення полягає в отриманні прямих зображень екзопланет, він також може використовуватися для знімання інших об’єктів глибокого космосу.

За матеріалами https://www.eso.org

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України