Використовуючи телескоп Gemini South, астрономи отримали неймовірне зображення космічної «квітки»: туманності, що оточує молоде зоряне скупчення NGC 2040 і зовні нагадує велетенську вогняну троянду.
NGC 2040 розташоване у Великій Магеллановій Хмарі: галактиці-супутнику Чумацького Шляху, яка розташована на відстані 160 тисяч світлових років від Землі. Скупчення є частиною більш масивної структури, відомої як LH 88. Вона являє собою один з найбільших активних зореутворюючих регіонів у Великій Магеллановій Хмарі. Протягом наступного мільйона років у цьому регіоні народяться тисячі нових зір.
Саме ж NGC 2040 належить до типу скупчень, відомих як OB-асоціації, оскільки містить понад десяток вельми масивних зір спектральних типів O та B. Життя цих зір коротке — всього кілька мільйонів років, протягом яких вони дуже сильно розігріваються, перш ніж вибухнути у вигляді наднових.
Туманність, що оточує скупчення, переважно складається з водню та кисню. Коли їхні атоми збуджуються ультрафіолетовим випромінюванням прилеглих масивних зір, вони випускають світло. Насичений червоний і помаранчевий відповідають водню, світло-блакитний — кисню. Яскраво-білий колір позначає області, де обидва елементи містяться в надлишку.
Зафіксовані на знімку Gemini South яскраві зорі, сильно віддалені одна від одної, але їхні рухи в просторі схожі, що вказує на їхнє спільне походження. Шаруваті туманні структури — це залишки вже загиблих світил. Ніжне листя троянди було сформовано як ударними хвилями від наднових, так і зоряним вітром зір класу O та B.
Більшість зір у Чумацькому Шляху, включно із Сонцем, найімовірніше, утворилися у відкритих скупченнях, подібних до NGC 2040. Коли зорі класу O та B закінчать своє життя у вигляді наднових, вони збагатять скупчення такими елементами, як вуглець, кисень і залізо. Разом із воднем ці елементи забезпечують необхідні інгредієнти для формування нових зір, планет і, можливо, навіть життя.
Загалом, зазнімкована Gemini South вогняна троянда, розповідає історію смерті та відродження, коли пил мертвих світил стає насінням нових зоряних систем. І, як у справжньої троянди, її краса вкрай швидкоплинна. За кілька мільйонів років (зовсім коротка мить космічного часу) газ і пил або зберуться в молоді зорі, які вирушать у свою власну подорож галактикою, або будуть викинуті в міжзоряний простір.
Раніше ми розповідали про те, як телескоп Gemini South зазнімкував небезпечний астероїд, який може зіткнутися з Землею у 2032 році.
За матеріалами NOIRLab
