Видео дня: політ над кільцями Сатурну

Пройшло вже півтора року з моменту завершення епохальної місії Cassini. Але її спадщина житиме ще дуже довго. Завдяки їй ми змогли докладно вивчити атмосферу газового гіганта, помилуватися химерними деталями на поверхні його численних крижаних місяців і, звичайно ж, насолодитися усією пишністю розкішної кільцевої системи планети.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Подане відео підготовлене Кевіном Джиллом (Kevin Gill) – інженером-програмістом з Лабораторії реактивного руху (JPL NASA). Він широко відомий серед астроентузіастів своїми роботами з обробки знімків, зроблених міжпланетними апаратами.

Ролик дозволяє уявити, як виглядав би політ над кільцевою системою Сатурна. Він складається з кадрів, зроблених ширококутною камерою Cassini 26 липня 2009 р. Віртуальна камера розташована над кільцем В – найбільш яскравим, великим та масивним з основних кілець газового гіганта. Його внутрішній край розташований на відстані 92 тис. км від центру планети, а загальна ширина становить 25,5 тис. км.

Темна смуга в лівій частині зображення — розподіл Кассіні, що відокремлює кільце В від кільця А. Під час знімання газовий гігант наближався до рівнодення. Завдяки тому, що Сонце висвітлювало кільцеву систему з ребра, ми можемо добре розрізнити різні вертикальні структури на краю кільця В. Роздільність вихідних зображень становить 2 км/піксель. Віртуальна камера рухається зі швидкістю 800 км/с.

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України