Науковці розмірковують над тим, як убезпечити Землю від небезпечного астероїда. Найкращий спосіб зробити це — відстежувати заздалегідь. Проте космічні камені можуть ховатися у променях Сонця.
Небезпечні астероїди навколо нас
Вчених продовжує непокоїти небезпека зіткнення астероїда із Землею. До чого це може призвести, наочно продемонстрували події у Челябінську 2013 року. Тоді вибух космічного каменю на висоті 22 км над Землею призвів до пошкодження 7000 будинків і поранення понад 1600 людей.
І камінь той був лише 20 м у діаметрі. Такі зустрічаються із Землею раз на 50–100 років, більші бувають рідше. Але тоді, 2013 року, жодна обсерваторія його не помітила, бо летів він із боку Сонця, котре не давало змоги відстежувати його.
Взагалі на астероїди, які прилітають з околиць Сонячної системи, припадає лише невелика частинка усіх зближень із нашою планетою. Більшість із них відбувається з об’єктами, які весь час перебувають десь неподалік.
Деякі з них належить до групи Аполлона. Ці небесні камені перетинають орбіту нашої планети ззовні, більша її частина лежить далі від Сонця, ніж Землі. Значно небезпечнішими є астероїди групи Атона, які наближаються до нас з боку світила. Саме їх побачити найважче.
Небезпечні сусіди
Взагалі варто вченим достатньо довго відстежувати навколоземний астероїд, і вони зможуть на багато десятиліть наперед визначити небезпеку зіткнення. Проблема лише в тому, аби його знайти. Науковці знайшли близько 33 тис. подібних об’єктів, проте кажуть, що це, скоріш за все, лише 40 відсотків від загального числа.
Більшість тих навколоземних астероїдів, про які ми нічого не знаємо, насправді невеликі. Їхній діаметр становить лише кілька метрів. Однак є принаймні кілька десятків, які сягають сотень метрів і кілька понад кілометр у поперечнику.
Один із таких — 2022 AP7 — відкрили минулого року. Він обертається з періодом у 5 років і більшу частину часу ховається за Сонцем. Через це його практично неможливо помітити, проте і до нашої планети він не наближається. Але його орбіта еволюціонує, й усе може змінитися.
Як побачити астероїд
Помітити небезпечний астероїд — це подвійна проблема. З одного боку, коли він наближається від Сонця, то воно засліплює. Проте коли перебуває далеко від світила, то освітлення може виявитися недостатнім.
Виходом із ситуації міг би бути інфрачервоний космічний телескоп, який бачить навіть неосвітлені об’єкти. Проте зараз із подібних місій діє тільки NEOWISE. Його запустили ще у 2000-х просто як WISE, він виконав чимало важливих наукових завдань і був виведений із користування. Проте після челябінських подій його повернули в експлуатацію.
Проблема лише в тім, що цей телескоп, хоч і може шукати астероїди, котрі ховаються в темряві, на Сонце теж дивитися не може. Розв’язати її можуть два апарати, що тільки плануються до старту: NASA NEO Surveyor у 2027 році та NEOMIR — не раніше 2030-го.
Обидва космічні апарати будуть оснащені інфрачервоними детекторами та високими сонячними шторами, які дозволять шукати астероїди дуже близько до сонячного світла, і обидва обертатимуться у першій точці Лагранжа (L₁) між Землею та Сонцем, де гравітаційне тяжіння двох об’єктів врівноважується.
NEO Surveyor виконуватиме повне сканування неба кожні два тижні, рівномірно розподіляючи фокус між світанковою та сутінковою сторонами Сонця. Очікується, що телескоп в основному відкриватиме навколоземні об’єкти завширшки від 50 до 100 м.
Тим часом NEOMIR доповнить NEO Surveyor, скануючи кільцеподібну область навколо Сонця приблизно кожні шість годин. Завдяки цьому навіть дуже маленькі камені будуть помічені задовго до того, як вони зблизяться із Землею.
За матеріалами www.space.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
