30 жовтня виповнилося 87 років найвдалішій постановці фантастичного твору в історії. Радіопостановка «Війни світів» Герберта Веллса настільки ретельно стилізована під реальний репортаж з місця подій, що багато хто зі слухачів повірив у реальність вторгнення іншопланетян. З цієї історії можна посміятися, а можна замислитися, наскільки в сучасному світі діпфейку, кліпового мислення та божевільних подій у світовій політиці ми захищені від того, щоб повторити це. Або навпаки, не відреагувати на справжнє вторгнення іншопланетян.
Війна світів 1938
Уявіть собі ситуацію. Восьма вечора, ви займаєтеся своїми домашніми справами. По радіо іде розважальна передача, ведучі жартують, говорять про якусь постановку фантастичного роману, оголошують прогноз погоди, починає грати музика.
Аж раптом концерт переривається терміновими новинами. Астрономи повідомляють про те, що на Марсі помітили кілька потужних спалахів. Після чого знову грає приємна музика, ніби нічого не сталося.
Проте грає музика недовго. Бо знову вмикаються новини. Репортер розповідає, що поблизу від невеликого містечка десь у вашій країні впав невідомий об’єкт у формі циліндра. Ви дивитеся на карту і розумієте, що містечко абсолютно реальне і розташоване саме там, де говорить репортер, а той продовжує описувати, що відбувається.
Циліндр відкручується і з нього лізуть чудовиська з мацаками, місцева поліція намагається встановити з ними контакт, проте ті починають стріляти з променевої зброї. Передача переривається і диктор говорить щось про технічні проблеми. Знову лунає музика, але невдовзі приходять повідомлення про нові напади дивних істот і пожежі.
Схоже, що розпочалося вторгнення іншопланетян і треба щось робити. Бої, судячи з радіоповідомлень, ідуть у столиці, до вас стукають сусіди, вони в паніці. Хтось збирає «тривожну валізку», хтось — чистить зброю.
А тим часом характер передачі змінюється і вона починає більше нагадувати радіоспектакль. А невдовзі стає зрозуміло, що це — він і є. Ви видихаєте з полегшенням, і на адресу радіостанції — пару лайливих слів.
Схоже на новий епізод «Чорного дзеркала»? Але ні — це абсолютно реальна історія, яка сталася у США у 1938 році. Театральний режисер Орсон Веллс вирішив поставити радіоспектакль по книзі свого знаменитого однофамільця Герберта Веллса «Війна світів». Для цього він переніс висадку марсіан з Англії початку ХХ століття у США 1938 року. Однак цього йому виявилося замало, і він вирішив стилізувати її під справжні репортажі. Йому це вдалося.
Значною частиною масштаби паніки, яка виникла через те, що люди повірили, що висадка реальна, були перебільшені тогочасними газетами. Проте факт залишається фактом, у неї повірили тисячі людей, попри те, що на самому початку передачі ведучі сказали, що це — постановка. Люди дійсно у паніці дзвонили всюди, куди тільки могли додзвонитися, а поліція прибула на радіостанцію для того, аби примусити її припинити розводити паніку.
Епоха фейків
Тут можна було б посміятися з людського легковір’я та неуважності, якби ми самі хоч трохи відрізнялися від тих слухачів. У 1938 році з радіо слухачі вже були непогано знайомі, й стилізація постановки під реальні події не була чимось зовсім новим. Так само добре була відома і книга Веллса. І все це не завадило людям, як зараз сказали б, повестися на фейк.
За 87 років, що минули з тієї радіовистави, ми безліч разів бачили вторгнення іншопланетян у фільмах та серіалах. Ми знаємо, що створити не тільки аудіо, але й відеоряд, який у певних умовах буде виглядати як доказ, що до нас хтось прилетів, — не проблема. Особливо, якщо це відео викинули у соцмережу, там воно обросло коментарями та перепостами й зрештою про нього розповіли у новинах.
Чи повірите ви такому відео? А трьом відео, які зображують три різні епізоди вторгнення? Чи будете вдивлятися у деталі, вишукуючи ознаки гумових мацаків та того, що літаюча тарілка намальована? Особливо, якщо поверх цього з’являється коментар якогось «експерта», який пояснює, що ось на цьому кадрі добре видно нелюдську анатомію прибульців, а «промені смерті», дію яких захопила камера, не мають аналогів серед земних розробок.
І все це — реалії другого десятиліття ХХІ століття, а ми вже живемо у третьому. Генерація відео за допомогою штучного інтелекту давно вже стала реальністю. До них просто не дістався сучасний Орсон Веллс.
Треба визнати, що ми живемо в епоху фейків, і від того, щоб сприйняти «розважальний контент» за повідомлення з місця подій, захищені гірше, ніж слухачі американського радіо 1938 року. Арсенал способів обдурити нейромережу в нашій голові зріс неймовірно.
А щодо інопланетян ми навіть не знаємо, чому вірити, а чому — ні, бо бачили їх тільки у фільмах. Цілком можливо, що у них справді по шість пальців на руках. Або взагалі немає рук, і вони просто перетікають з однієї форми в іншу, в кожній з яких ми можемо побачити щось подібне на руки та ноги, але сплетені в такій комбінації, що одразу стане очевидним, що малював ШІ.
Міжнародна політика
Говорячи про події 1938 року і розмірковуючи про те, чи може таке повторитися у 2025 чи 2026 роках, важко не згадати слово «політика». Річ у тім, що чимало людей, які сприйняли радіопостановку «Війни світів» за справжнє вторгнення, подумали, що на США напали німці. Ні, більшість американців знали, що у німців немає мацаків, але політична ситуація у світі стрімко котилася до початку Другої Світової війни, й люди вже були накручені новинами настільки, що вже готові були почути новини про висадку, тільки не марсіан.
Взагалі це дуже складна проблема: ми віримо у те, у що готові повірити. Деяка чимала частина населення взагалі здатна приймати певні цілком природні події за прояви того, у що вони вірять. Тобто якщо успішно повторити радіопостановку Орсона Веллса, то певна частина людей почне постити у соцмережах повідомлення, що вони особисто бачили корабель прибульців, і прикріплювати до них фото, на яких зображені хмари чи планета Венера.
Накладання на все це новин, які звучать анітрохи не оптимістичніше, ніж перед Другою світовою дуже сприяє загальним очікуванням, що якесь вторгнення точно має розпочатися. Політики інколи роблять заяви настільки дивні, що їх важко не запідозрити у контролі іншопланетянами. А високотехнологічні вторгнення однієї країни до іншої давно вже стали реальністю.
Не варто забувати й про стрімкий розвиток безпілотників. Усього за одне десятиліття вони перетворилися на такі літальні апарати, які ще двадцять років тому фахівці назвали б фантастикою. При цьому більшість військових дронів широкій публіці ніколи не потрапляли на очі — тож у сутінках їх легко сплутати з НЛО.
Характерний приклад тут — нерозпізнані дрони над країнами Північної Європи, які тероризували місцеві аеропорти та військові бази протягом останніх місяців. Багато хто вірить, що це дійсно апарати прибульців, і це твердження перебуває у складній взаємодії з припущенням про те, що насправді ці дрони належать Росії.
Чи не схожа ця ситуація на ту, що була наприкінці 1930-х із вторгненням кудись німців? Зрештою, ніхто не наважиться стверджувати, що в іншопланетян не може бути своїх дронів. А отже, відео роботи якогось із найсучасніших дронів достатньо легко можна видати за свідчення існування іншопланетян, і чимало людей у це повірять.
А якщо вони справді прилетять?
Досі йшлося про те, як не повірити у фейк про іншопланетян. Але теоретично можлива і протилежна проблема: істоти з інших світів прилетіли й відкрито себе показали, але ніхто у це не вірить, бо всі знають, як легко можна виготовити фейкове відео.
І одна справа, коли це дійсно вторгнення. Неважливо, лазерний промінь чи ракета — коли воно вражає щось поруч із тобою, всі сумніви відпадають. Хотілося б, звичайно, знати, що на Землю хтось напав, до того, як відчуєш це на власному досвіді, але, скажімо чесно, ця проблема невирішувана навіть для земних війн.
Але ситуація, коли інопланетяни прилетіли й зупинилися десь за орбітою Нептуна, чемно розмовляючи зі світовими лідерами, поки їх не запросять на Землю, набагато гірша. Навіть якщо прибульці звернуться з вітальним словом до всіх народів Землі й воно прозвучить в ефірі усіх телеканалів, це буде менш переконливо, ніж радіопостановка «Війни світів» 1938 року.
Бо так само, як люди вірять у те, у що готові вірити, вони не вірять у те, що сприймати не готові. Тому легко можна уявити ситуацію, коли люди спілкуються з іншопланетянами вже десятки років, в Інтернеті доступні десятки відеороликів за їхньої участі, тисячі людей спілкувалися з ними особисто, але десятки мільйонів продовжують повторювати, що все це — фейк.
Тому жодних загальних порад, як відрізнити фейк про іншопланетян від справжнього вторгнення, немає. Хіба що уважно слухати радіопередачу від самого початку. Можливо, там скажуть, що все це — постановка.
