Протягом десятиліть вчені шукали у небі ознаки позаземних технологій. Дослідження університету Лозанни ставить гостре питання: якщо сигнали інопланетян вже досягли Землі, а ми їх не помітили, чи нам варто дійсно очікувати їх виявлення сьогодні?
Пошук невловних техносигнатур
З моменту першого експерименту SETI у 1960 році астрономи сканували Чумацький Шлях у пошуках ознак передових позаземних цивілізацій. Ці пошуки охоплювали радіохвилі, оптичні спалахи та інфрачервоні теплові сигнали. Поки що вони нічого підтвердженого не знайшли. Таку тишу часто пояснюють тим, що ми дослідили лише крихітну частину космічного простору. Але що, якби сигнали дійсно досягли Землі й пройшли повз нас непоміченими?
Техносигнатура — це будь-який вимірюваний сигнал або фізичний слід, що вказує на існування передових технологій поза Землею, наприклад, штучні радіопередачі, лазерні спалахи або надлишкове тепло від масштабних інженерних проєктів.
Щоб техносигнатуру можна було виявити, має відбутися дві умови. По-перше, сигнал повинен фізично досягти Землі. По-друге, наші прилади повинні бути достатньо чутливими, спрямованими у правильному напрямку та здатними відрізнити його від природних сигналів. Це означає, що сигнал може задовольняти першу умову й все ж не відповідати другій. Він може бути занадто слабким, надто коротким, переданим на невідповідній довжині хвилі або загубленим на фоні шуму.
Часто припускають, що це могло вже статися: позаземні техносигнатури могли досягти Землі протягом останніх шести десятиліть, але залишилися непоміченими. Якщо це правда, це означає, що ще більше сигналів може проходити повз нас прямо зараз, просто чекаючи, щоб вони були виявлені з покращенням нашої апаратури.
Скільки сигналів інопланетян вже могли досягти Землі?
Нове дослідження кидає виклик цьому припущенню. Теоретичний фізик університету Лозанни Клаудіо Грімальді з Лабораторії статистичної біофізики тепер дослідив, що непомічені минулі контакти могли б означати для сучасних пошуків SETI. Використовуючи статистичний підхід, Грімальді поставив запитання: скільки інопланетних сигналів повинно було перетнути Землю з 1960 року, щоб сьогодні існувала висока ймовірність виявити один з них, і з якої відстані від Землі ці сигнали найімовірніше приходили б.
Грімальді змоделював технопідписи, як випромінювання від далеких технологічних істот або їхніх артефактів десь у Чумацькому Шляху. Це випромінювання поширюється зі швидкістю світла і, згідно з цією моделлю, може тривати від дуже коротких періодів, таких як дні, до дуже тривалих, що охоплюють тисячі років.
Земля вважається «контактованою», якщо такий сигнал проходить через наше розташування у космосі. Виявлення відбувається лише тоді, коли джерело знаходиться в межах діапазону, де його сигнал достатньо сильний, щоб наші телескопи могли його зафіксувати, що відображає як потужність сигналу, так і чутливість приладів.
Грімальді використав баєсівський статистичний підхід, метод, який оновлює оцінки у міру надходження нової інформації, щоб поєднати три елементи: кількість минулих контактів з Землею, типова тривалість техносигнатур і діапазон відстаней, які можуть досліджувати сучасні або майбутні інструменти.
Він розглядав як всеспрямовані сигнали, такі як тепловіддача від великих конструкцій, так і вузько спрямовані, такі як маяки або лазерні спалахи. Аналіз розглядає ці випадки з рівними умовами.
Результати дослідження, що ставлять під сумнів сучасні погляди
Результати теоретичного дослідження ставлять під сумнів поширений оптимістичний погляд. Якщо вчені сьогодні хочуть мати високу ймовірність виявлення техносигналів на відстані кількох сотень або навіть тисяч світлових років, це вимагатиме, щоб дуже велика кількість техносигналів минула Землю непоміченою в минулому.
У багатьох сценаріях ця кількість стає неймовірно великою, інколи перевищуючи кількість потенційно придатних для життя планет у цьому регіоні галактики, що робить такі сценарії дуже малоймовірними, а не категорично неможливими.
Це змінюється лише тоді, коли пошуки охоплюють значно більші відстані. Якщо техносигнали довговічні та розповсюджені по всьому Чумацькому Шляху, їхнє виявлення стає більш правдоподібним на відстанях кількох тисяч світлових років або більше. Навіть у цьому випадку протягом будь-якого моменту часу можна очікувати лише декілька виявлених сигналів у всій галактиці.
Зміна підходу до пошуку інопланетян
Дослідження свідчить про факт, що сигнали могли залишатися непоміченими в минулому, але не означає, що їхнє виявлення вже близько. Якщо позаземні технології існують і контактували з Землею, вони, ймовірно, рідкісні, віддалені або тривалі, а не близькі та часті.
Це змінює сприйняття пошуку як терплячої, довгострокової роботи, а не гри в очікування очевидних сигналів. Це також підсилює аргументи на користь глибоких і широких обстежень, які охоплюють великі частини Чумацького Шляху, замість того щоб зосереджуватися лише на нашому космічному сусідстві.
За матеріалами phys.org
