Науковці досліджують систему WR 104. Вона складається із зорі Вольфа-Райє й іншого компаньйона, який також є масивним і гарячим. Вважається, що в майбутньому вона потенційно здатна створити проблеми для життя на Землі. Нові дослідження показують, що ці побоювання можуть виявитися марними, але загадкового у цій парі світил буде багато.
«Зоря-вертушка»
Вчені з обсерваторії Кека опублікували дослідження, присвячене подвійній системі WR 104. Головний її компонент є зорею Вольфа — Райє — неймовірно гарячим і масивним світилом. Потік частинок з її поверхні є настільки сильним, що зриває верхні шари, й вони відлітають у космос, утворюючи туманність.
Проте система WR 104, відкрита у 1999 році, цікава саме тим, що вона є подвійною. І другий компонент також є гарячим і масивним. Він належить до класу ОВ і також породжує надпотужний зоряний вітер. Обертаючись разом, ці два світила породжують щось схоже на дитячу іграшку-вертушку.
Науковці вже давно встановили, що те, що ми з Землі бачимо як вогняне колесо, насправді є частинками вуглецю, які народжуються там, де стикаються два потоки зоряного вітру. І розташування цієї туманності наводило вчених на думку, що систему ми бачимо буквально згори, тобто орбіти розташовані перпендикулярно до нашого напрямку зору.
Магазин від Universe Space Tech
Колекція журналів Universe Space Tech №1
До товаруЧи загрожує нам гамма-спалах
Те, що WR 104 розташована перпендикулярно до нашого кута зору означає, що, скоріш за все, вісі обертання зір спрямовані саме на нас. І це викликає деяке занепокоєння. Річ у тім, що обидва світила, що входять до складу системи, достатньо масивні та мають завершити своє життя вибухами наднової.
І науковці побоюються, що вибух першої з них зачепить і другу, й це викличе гамма-спалах. Це явище потоку радіації, променя, що б’є на тисячі світлових років. І виривається він саме з полюсів зорі, що помирає. Тобто в такому випадку він буде спрямований прямо на нас та, можливо становитиме загрозу для життя на Землі.
І ось з’явилося нове дослідження. Воно спирається на дані одразу трьох наукових інструментів, які є в обсерваторії імені Кека: спектрографа низької роздільної здатності LRIS, тепловізійного спектрографа ESI й інфрачервоного пристрою NIRSPEC. І результат дійсно здивував вчених.
Він свідчить, що площина орбіти зір не перпендикулярна до нашого променя зору. Вона нахилена до цього положення під кутом 30–40°. Це означає, що полюса зір не спрямовані точно на нас, а значить, і гамма-спалах Землю не «підсмажить».
Проте тепер виникла інша проблема. Туманність у системі WR 104 таки перпендикулярна до нас. А орбіта зір — ні. Як таке може бути, що між ними такий великий кут, ніхто сказати не може. Тож тепер доведеться шукати пояснення цьому факту.
За матеріалами phys.org
