Вчені ще раз дослідили сирі дані сигналу «Wow!», який прийшов до нас 1977 року з космосу. Науковці виявили низку неточностей у попередніх дослідженнях, одна з яких полягала в тому, що раніше його потужність недооцінювали.

Сигнал «Wow!»
У 1977 році радіотелескоп Велике Вухо у Штаті Огайо (США), здійснюючи планове прослуховування неба, вловив короткочасний сигнал, який не нагадував жоден відомий астрономам. Цей загадковий імпульс отримав назву «Wow!». Нещодавно група ентузіастів відкрила про нього нові подробиці.
За десятиліття, що минули відтоді, цю подію встигли багато разів записати у докази існування іншопланетян, спростувати це, написати купу аналітики, присвячену питанням про те, чим насправді міг бути сигнал і звідки прийшов. Сама обсерваторія встигла перетворитися на поле для гольфу, проте всі сирі записи з неї збереглися.
Саме ці 75 000 сторінок тексту і проаналізували волонтери, комбінуючи ручне розпізнавання з можливостями сучасної обчислювальної техніки. Це дозволило уточнити кілька параметрів сигналу.
Уточнені дані
Перше, що встановили науковці, це те, що частота сигналу складала не 1420,4556 МГц, як вважалося раніше, а 1420,726 МГц. Це не така вже й велика різниця, але вона потягла за собою переоцінку характеристики гіпотетичного джерела.
Друге — це звуження ділянки неба, з якої надходив сигнал. Це робилося і раніше, однак тепер науковці можуть значно звузити перелік кандидатів на роль його джерела. Третє і найголовніше — сила, точніше, густина потоку сигналу збільшилась.
Зрештою, сигнал залишається таким же загадковим, як і завжди, хоча стаття намагається пролити світло на потенційні джерела. Вони остаточно виключають будь-які штучні джерела, вказуючи на те, що на той момент в Огайо не було відомих телевізійних станцій, що працювали, а також не було супутників над головою, які могли б спричинити сигнал. Місяць також був на іншому боці планети в той час, тому нічого не відбивалося від нього.
Сонце теж було малоактивним того року. Тож найімовірнішим кандидатом на роль джерела залишаються якісь об’єкти глибокого космосу. Точніше, з великою частиною ймовірності, є якась хмара іонізованого водню.
За матеріалами phys.org