На основі даних, отриманих від космічного телескопа Gaia, вчені змогли дізнатися просторову структуру туманностей Оріон А та Каліфорнія. Вони створили 3D-карти цих об’єктів та зір, що їх оточують.
3D-карта туманностей
Дослідники з європейських університетів створили 3D-карти двох туманностей. Їхню увагу привернули Оріон А та Каліфорнія. Вони відомі як центри зореутворення, тому їхні просторові моделі містять велику кількість оточуючих зір.
Із Землі туманності здаються невеличкими плямами, структуру і справжню форму яких важко визначити. Однак космічний телескоп Gaia, який працює на орбіті вже майже десять років, допоміг розібратися у цьому.
Виявилося, що туманність Оріон А — це достатньо щільний об’єкт, який має яскраво виражену нитчасту структуру. Каліфорнія — більш розпорошена і таких утворень всередині себе не має. Проте розміри цієї міжзоряної хмари вражають: вона простягнулася у космосі на 500 світлових років.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка
До товаруЯк були створені просторові моделі туманностей
Телескоп Gaia — найдосконаліший астрометричний інструмент, створений людиною. Тому не дивно, що положення кожної точки туманності на небі було визначено з неймовірною точністю. Але для створення тривимірної структури необхідно знати, наскільки далеко від нас чи, принаймні, один від одного розміщені ці орієнтири.
І тут дослідникам стали у пригоді дані про світло зір, які розташовані навколо, всередині та за туманностями. Світло кожної з них, проходячи крізь газ та пил, змінюється по-різному в різних частинах спектра. Порівнюючи ці дані, можна довідатися, який проміжок свого шляху до нас світло подолало крізь хмару.
Точність, яку можна отримати таким шляхом, може здатися невисокою. Вона складає усього 15 світлових років. Однак вчені проаналізували майже 60 000 зір, і цього виявилося достатньо для отримання тривимірної картини велетенських хмар.
Цей спосіб буде використовуватися і надалі. Крім естетичного ефекту від того, що тепер у нас є красива 3D-карта, є і практичний. Вчених дуже зацікавили нитчасті структури всередині хмар. За допомогою цього методу вони сподіваються зрозуміти, чому одні молекулярні хмари є центами зореутворення, а інші — ні.
За матеріалами www.universetoday.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
