Представлений колаж був опублікований на сайті ESA з нагоди 35-х роковин прольоту зонда Giotto поблизу знаменитої комети Галлея (1P/Halley). Ця подія відбулася в період з 13 по 14 березня 1986 року.
Перший знімок (вгорі ліворуч) був зроблений у момент, коли Giotto знаходився на відстані 766 371 від ядра комети, тобто майже вдвічі далі, ніж Місяць від Землі, останній — за 27 секунд до максимального зближення, коли відстань скоротилася до 1917 км. Це зображення стало останнім. Приблизно за 1200 км від ядра в камеру Giotto потрапила пилова частинка, що вивела її з ладу. Інше зіткнення призвело до того, що апарат утратив орієнтацію. В результаті його зв’язок із Землею перервався, а захисний екран перестав укривати наукові інструменти.
На подив інженерів, зонд пережив зближення, пройшовши на відстані 596 км від кометного ядра. Через 32 хвилини йому вдалося стабілізувати свою орієнтацію та продовжити передавати дані, зібрані під час прольоту.
Подальший аналіз фотографій Giotto показав, що ядро комети Галлея має арахісоподібну форму. Його розміри становлять 15×7,2×7,2 км, при цьому воно дуже темне (його альбедо становить лише 4%). Ядро має дуже різноманітний рельєф, що включає височини, хребти, западини та сліди ударних кратерів.
Варто зазначити, що європейський зонд був далеко не єдиним земним посланцем, відправленим до комети Галлея. На початку березня 1986 року радянські апарати «Вега-1» і «Вега-2» пройшли на відстані близько 8 тис. км від її ядра. Зібрані ними дані використовувалися для корекції траєкторії Giotto. У вивченні комети також взяли участь японські зонди «Суйсей» і «Сакігаке».
За матеріалами: https://www.esa.int
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
