Система HD 180617 (Gliese 752) є одним із наших найближчих сусідів. Вона розташована всього за 19 світлових років від Сонця і складається з пари червоних карликів, розділених відстанню близько 430 а.о. Маса першого світила становить 0,45 сонячної, світність — 0,03 сонячної.
Друга зоря системи відома під власним позначенням VB 10. Її маса становить лише 8% маси Сонця, а її світність приблизно у 2500 разів менша за сонячну. З моменту відкриття в 1944 році й до середини 1980-х вона залишалася найбільш маломасивною зорею, відомою астрономам. Якби VB 10 була трохи меншою, у ній би ніколи не запустилися термоядерні реакції за участю водню, і вона б залишилася коричневим карликом. Але, попри скромні за зоряними масштабами масу й температуру, це світило вирізняється вельми високою активністю. Під час спалаху, зафіксованого 1994 року телескопом Hubble, температура поверхні зорі тимчасово збільшилася в 40 разів.
VB 10 на земному небі.
Джерело: NASA/JPL-Caltech/Palomar
На початку серпня міжнародний колектив дослідників повідомив про відкриття екзопланети (вона отримала позначення HD 180617 b), що обертається навколо головного компонента системи. Знайти його вдалося за допомогою методу променевих швидкостей. Астрономи скористалися результатами недавніх спостережень спектрографа CARMENES і доповнили їх архівними даними спектрографів HIRES і HARPS. У результаті їм вдалося виявити відхилення в русі зорі, викликані екзопланетою, маса якої перевищує земну в 12,2 раза, що можна порівняти з масою Нептуна.
Період обертання екзопланети становить 105,9 дня, велика піввісь її орбіти дорівнює 0,3357 а.о., ексцентриситет — 0,16. За розрахунками вчених, орбіта HD 180617 b проходить біля дальньої межі «зони населеності» зорі. Це означає, що в теорії, вона отримує достатню кількість енергії, щоб на її поверхні (або поверхні її супутників) могла існувати вода в рідкому вигляді.
Відкриття цікаве з кількох причин. По-перше, завдяки відносно невеликій відстані до системи HD 180617, вона входить до двадцятки найближчих до нас зір, що мають підтверджені екзопланети. По-друге, хоч астрономам і відома велика кількість екзопланет у червоних карликів, усі вони мають порівняно невеликі періоди обертання, а їхні маси можна порівняти із земними. Тіла, подібні до HD 180617 b, поки трапляються дослідникам набагато рідше. І нарешті — екзопланета є одним із найкращих кандидатів для більш детальних спостережень з метою пошуків можливих ознак життя з використанням телескопів наступного покоління.
За матеріалами https://arxiv.org
