Знайдено шість нових зір, швидкість яких дозволяє їм вилетіти за межі Чумацького Шляху. Вони утворилися під час вибухів наднових типу Ia. Одне зі світил є найшвидшим, що відомі людям.
Найшвидша зоря Галактики
У новому дослідженні, де використані дані космічного телескопа Gaia, міститься інформація про шість нових зір, які настільки швидкі, що можуть залишити Галактику. Раніше вченим було відомо тільки десять подібних світил.
На кшталт того, як орбіта планети у Сонячній системі визначається її швидкістю відносно Сонця, так і орбіта зорі в Чумацькому Шляху визначається швидкістю відносно його центру. Якщо вона перевищить 550 км/с на тій відстані, на якій від нього знаходиться Сонце, то гравітаційне поле зорю просто не втримає.
Однак досягти такої швидкості для зір вкрай складно. Саме тому настільки фантастичними є показники двох нововідкритих світил: 1 694 км/с та 2 285 км/с. Друге з них має назву J0927 та наразі є найшвидшим у Чумацькому Шляху.
Окремо вчені зазначають, що зорі, які обертаються у безпосередній близькості від чорної діри в центрі нашої Галактики, у певні моменти можуть мати навіть більшу швидкість. Однак вони розташовані настільки близько до гравітаційного колодязя Стрільця А*, що вирватися з нього їм не вдасться.
Незвичні вибухи наднових
Окремо вчені розглянули причини, які спонукають зорі рухатися настільки швидко. Загальновизнаним наразі є тільки один механізм — вибух наднової типу Ia. Вони трапляються у системах із двох білих карликів, які розташовані близько один до одного. У цьому випадку відбувається перетікання речовини з меншої зорі на більшу.
Триває воно доти, доки маса «реципієнта» не перевищить межу Чандрасекара, за якою білий карлик має перетворитися на нейтронну зорю. У цей момент він і спалахує як наднова, а потужний вибух викидає його компаньйона у космос з великою швидкістю.
Однак з усім цим є невелика проблема. Наднових типу Ia спостерігається більше, ніж у Всесвіті мало б бути подвійних білих карликів. Тому вчені розглянули альтернативну можливість, у якій компаньйоном білого карлика є просто достатньо стара та гаряча зоря. У такому разі все відбувається приблизно так само.
Різниця лише в тім, що білий карлик не встигає досягти межі Чандрасекара. Гелій, який він «краде» у сусідньої зорі, вибухає на його поверхні, й вибухова хвиля «запалює» вуглецеве ядро. У цьому випадку друга зоря викидається з тією швидкістю, яку вона мала під час руху орбітою, а вона у випадку тісних систем може складати сотні та тисячі кілометрів за секунду.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
