«Зоряна кузня» NGC 1792

На цьому дивовижному знімку, зробленому телескопом Hubble, видно спіральну галактику NGC 1792. Вона розташована на відстані 50 млн світлових років від Чумацького Шляху в сузір’ї Голуба.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
Галактика NGC 1792 (фото Hubble). Джерело: ESA/Hubble & NASA, J. Lee

Однією з головних особливостей цієї системи є те, що зараз у ній відбувається спалах зореутворення — вона формує нові світила з набагато більшою інтенсивністю, ніж звичайні галактики на кшталт нашої. Світлина демонструє яскраві розсипи молодих блакитних зір, що прикрашають спіральні рукави NGC 1792. У галактичному ядрі домінують старіші світила, тому воно має помаранчевий колір.

Як правило, спалахи зореутворення відбуваються під впливом зовнішніх чинників, на кшталт гравітаційної взаємодії з іншими галактиками або зіткнень з ними. Ці процеси призводять до ущільнення газопилових хмар, сприяючи практично одночасному формуванню безлічі нових зір. Можна припустити, що подібна подія має швидко позбавити NGC 1792 всіх запасів газу. Але це не зовсім так. Потужні зоряні вітри та/або спалахи наднових, які продукуються наймасивнішими світилами, можуть знову поповнювати речовиною міжзоряне середовище. Завдяки цьому такі галактики зберігають частину своїх «будівельних запасів», що подовжує їхнє активне існування та дає змогу продовжувати формувати нові зорі.

За матеріалами https://spacetelescope.org

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України