Науковці виявили у зразках, які у 2020 році привіз на Землю космічний апарат «Хаябуса», усі речовини, які дозволяють формувати рибонуклеїнову та дезоксирибонуклеїнову кислоти — основні носії спадкової інформації для живих істот. Схоже, життя справді могло зародитися в космосі.
Зразки з астероїда Рюгу
У понеділок в журналі Nature Astronomy з’явилася публікація, яка може стати однією з найбільш ключових у нашому розумінні місця життя у Всесвіті. У ній японські дослідники вкотре проаналізували хімічний склад зразків, привезених апаратом «Хаябуса» з астероїда Рюгу, і знайшли там дещо цікаве.
Йдеться про аденін, гуанін, цитозин та тімін — чотири основи, з яких збудована дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК), яка є носієм спадкової інформації у більшості земних організмів. Знайдений також урацил — основа, яка заміняє тімін у рибонуклеїновій кислоті, що також надзвичайно важлива для функціонування клітин.
Це стало можливим завдяки історії, яка розпочалася ще 2014 року, коли японський апарат «Хаябуса» відібрав зразки з астероїда Рюгу. Його подорож на Землю була нелегкою, але, зрештою, 2020 року він скинув в атмосферу нашої планети капсулу з 5,4 г матеріалу іншого світу. Відтоді японські науковці досліджують ці зразки.
Життя з космосу
Важливість цьому факту додає те, що раніше науковці вже знаходили ті самі речовини у зразку з іншого астероїда — Бенну. Він багато в чому не схожий на Рюгу, але одразу дві такі знахідки означають, що основні компоненти ДНК надзвичайно розповсюджені у Сонячній системі.
І потрапити у такій кількості на ці астероїди з Землі основи ДНК не могли. Вони мали там бути присутніми ще до утворення планет. А це є підтвердженням давно обговорюваної теорії, що якісь досить складні елементи земного життя мали утворитися ще в космосі.
Це не спростовує теорію еволюції й більшої частини абіогенезу, але дозволяє зрозуміти, як так швидко на самому початку існування нашої планети на ній могли утворитися складні структури.
За матеріалами phys.org
