Звідки походять швидкі радіоспалахи

Швидкі радіоспалахи — це надзвичайно потужні, але дуже короткочасні події, які вчені відкрили менш ніж два десятиліття тому. Їхнє джерело досі лишається нез’ясованим, але останнє дослідження свідчить про те, що вони виникають у безпосередній близькості від поверхні магнетарів.

Звідки проходять швидкі радіоспалахи
Звідки проходять швидкі радіоспалахи. Джерело: phys.org

Швидкі радіоспалахи

Нещодавно дослідники з Массачусетського технологічного інституту опублікували дослідження, в якому змогли більше дізнатися про джерела так званих швидких радіоспалахів. Ці сигнали настільки потужні, що вчені чують їх як всередині нашої Галактики, так і на відстанях, порівнюваних з розміром усього Всесвіту, який ми спостерігаємо.

При цьому швидкі радіоспалахи справді короткочасні й тривають долі секунди. Через це точно встановити їхнє походження і тим більше прив’язати до конкретних астрономічних об’єктів практично неможливо.

Та й взагалі, перший швидкий радіоспалах відкрили тільки у 2007 році, але відтоді кількість їхніх спостережень зростає невпинно. У вчених навіть з’явилися кілька теорій, які пояснюють, звідки ці події беруться. Найпопулярніша з них пов’язує ці радіосигнали з магнетарами.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Мерехтіння радіоімпульсів

Якими б короткочасними не були швидкі радіоспалахи, в їхній структурі можна відстежити зміну інтенсивності, подібну до мерехтіння зір. Аналогічно до цього явища, порушення радіосигналу спричинене його проходженням через газове середовище.

Саме у міжзоряному газі відбувається явище сцинтиляції — поглинання енергії на певних частотах. Воно має цікаву закономірність: чим більш точковим є джерело випромінювання, тим воно сильніше. Тож, знаючи відстань до джерела швидкого радіоспалаху, можна встановити, якого розміру була область, в якій він виник.

Цим і скористалися у новому дослідженні. Його об’єктом обрали спалах FRB 20221022A, відкритий у 2022 році. Тоді його багато спостерігав канадський експеримент із картографування інтенсивності водню (CHIME). Цей радіотелескоп складається з чотирьох великих стаціонарних приймачів, кожен у формі напівтруби, які налаштовані на виявлення радіовипромінювання в діапазоні, який є дуже чутливим до швидких радіосплесків.

Результати спостережень

Результати спостережень, проведених за допомогою CHIME, показують, що область випромінювання радіоспалаху була дуже невеликою. Вона складала не більш як 10 тис. км навколо компактного об’єкта.

Щобільше, вчені впізнали шаблон, за яким відбувається мерехтіння сигналу. Те саме вони спостерігали поблизу від магнетарів. Проте те, що народився він настільки близько до поверхні магнетару, трохи здивувало вчених, але водночас і дещо прояснило.

Магнетари — це нейтронні зорі з неймовірно сильними магнітними полями. Останні мають настільки неймовірну інтенсивність, що будь-яка матерія всередині них мала б поводитися дивно і мати тенденцію породжувати вибухи.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту