З’явилися нові свідчення схожості Марса на Землю в минулому

Науковці вчергове знайшли підтвердження того, що мільярди років тому Марс був схожий на Землю. Про це свідчить велика кількість оксиду марганцю, яку знайшов у кратері Гейла марсохід Curiosity. Він міг утворитися лише в багатій на кисень атмосфері.

Нові свідчення схожості Марса на Землю в минулому знайшли в кратері Гейла
У кратері Гейла знайшли нові свідчення схожості Марса на Землю в минулому. Джерело: phys.org

Оксид марганцю в кратері Гейла

Група дослідників за допомогою приладу ChemCam на борту марсохода NASA Curiosity виявила більшу, ніж зазвичай, кількість марганцю в озерних породах у кратері Гейла на Марсі. Це вказує на те, що ці відкладення утворилися в річці, дельті або поблизу берегової лінії стародавнього озера в умовах, що були досить сильно схожі на земні.

«Оксиду марганцю важко утворюватися на поверхні Марса, тому ми не очікували, що знайдемо його в таких високих концентраціях у прибережних відкладеннях», — сказав Патрик Газда з групи космічних наук і застосувань Лос-Аламоської національної лабораторії й провідний автор дослідження.

На Землі такі відкладення відбуваються постійно через високий вміст кисню в атмосфері. Останній утворюється внаслідок фотосинтезу, а також завдяки мікроорганізмам, які допомагають каталізувати реакції окислення марганцю.

Загадка утворення оксиду марганцю

На Марсі ми не маємо доказів існування життя, а механізм виробництва кисню в його стародавній атмосфері незрозумілий, тому те, як оксид марганцю утворився і сконцентрувався тут, справді спантеличує. Ці знахідки вказують, що якісь масштабні процеси у його газовій та водній оболонках все ж відбувалися. Проте розуміння того, що це було, потребує додаткових досліджень.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс

До товару

Камера ChemCam, розроблена в Лос-Аламосі та CNES (Французькою космічною агенцією), використовує лазер для формування плазми на поверхні гірських порід і збирає відбите випромінювання для кількісного визначення їхнього елементного складу.

Осадові породи, які досліджує марсохід, являють собою суміш пісків і мулів. Піщані породи простіші, й підземні води легше проникають крізь них, ніж крізь мули, які складають більшість порід дна озера у кратері Гейла.

Дослідницька група розглянула, як марганець міг збагатитися в такому ґрунті, наприклад, шляхом просочування підземних вод крізь піски на березі озера або гирла дельти, та який окислювач міг бути відповідальний за осадження марганцю в гірських породах.

Свідчення схожості на Землю

На Землі марганець збагачується завдяки кисню в атмосфері, й цей процес часто прискорюється завдяки присутності мікроорганізмів. Мікроби на Землі можуть використовувати різні ступені окислення марганцю як енергію для метаболізму. Якби на стародавньому Марсі існувало життя, то підвищений вміст марганцю в цих породах на березі озера був би корисним джерелом енергії для нього.

Середовище озера Гейл, про яке свідчать ці стародавні скелі, відкриває нам вікно у придатний для життя світ, напрочуд схожий на деякі місця, що існують і на сучасній Землі. Марганцеві мінерали поширені в мілководних кислих водах, що омивають береги озер на нашій планеті, й дуже дивно знаходити такі впізнавані риси на стародавньому Марсі.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту