Марсіанський регіон Земля Сабеї (Terra Sabaea) містить безліч різноманітних формацій, які представляють значний інтерес для планетологів. Серед них можна виділити 135-кілометровий кратер Моро, який отримав свою назву на честь французького астронома Теофіла Моро (Théophile Moreux).
На знімках, зроблених європейським зондом Mars Express, демонструється кратер Моро в усіх подробицях. У порівнянні з іншими марсіанськими ударними структурами він виглядає деформованим й «брудним». Такий вид є результатом мільйонів років вітряної ерозії, а також древніх зледенінь, що додали йому яйцеподібну форму.
Багато ділянок кратера демонструють характерні сліди впливу льодовиків. Його вал розірваний, стінки — зігнуті та покриті плямами. У центрі розташований пік, складений із порід, які були викинуті під час удару. Він височіє на 2 км над навколишньою місцевістю, а глибина кратера складає 3 км.
Одна з основних особливостей Моро — його «строкате» забарвлення. У той час як навколишня територія має світло-коричневий відтінок, стінки кратера за кольором нагадують деревне вугілля. На його дні видно характерні чорно-коричневі дюни. При цьому центральний пік має блідо-оранжеве забарвлення, властиве всьому регіону.
Подібні контрасти обумовлені хімічним складом піску. Тут він містить піроксени й олівіни — мінерали, що надають йому темне забарвлення. Свою лепту міг внести й вітер, за допомогою якого всередину кратера міг потрапити вулканічний попіл.
Дюни Моро в основному мають серпасту форму. Вивчення їх орієнтації дозволило вченим відтворити складну систему вітрів, що переважають у цьому регіоні.
За матеріалами: http://www.esa.int
