2 грудня виповнилося 30 років із моменту запуску обсерваторії SOHO. Вона займається вивченням сонячної активності.
Історія SOHO
SOHO є спільним проєктом ESA і NASA. Апарат був запущений 2 грудня 1995 року і виведений на гало-орбіту навколо точки Лагранжа L1 системи Сонце — Земля. Його основне завдання полягає у вивченні нашої зорі. Обсерваторія збирає інформацію про її активність, стан атмосфери та глибинних шарів, вимірює характеристики сонячного вітру.
Номінальний термін служби SOHO становив лише два роки. Але він на порядок перевершив цей показник, ставши однією з найдовговічніших космічних обсерваторій. Більшою тривалістю роботи може похвалитися хіба що телескоп Hubble — при тому, що його кілька разів ремонтували на орбіті, в той час як сонячний телескоп був позбавлений подібної розкоші.
Звичайно ж, за час своєї роботи унікальна обсерваторія стикалася з багатьма технічними проблемами. У 1998 році контролери несподівано втратили контакт із SOHO. У межах рятувальної операції NASA залучила радари Аресібо і Голдстоун, щоб визначити місцеперебування апарата. Після цього йому були направлені команди, що дозволили відновити орієнтацію у просторі, підзарядити батареї та повернутися до нормального функціонування. До цього дня реанімація SOHO вважається однією з найскладніших рятувальних операцій у далекому космосі.
Також до кінця 1998 року в обсерваторії зламалися всі три гіроскопи. Але інженери вирішили й цю проблему, придумавши спосіб, як змінювати орієнтацію апарата без їхнього використання.
Основні досягнення SOHO
За чверть століття роботи SOHO зібрав безліч цінних даних про наше світило. Він спостерігав повний 22-річний цикл сонячної активності, зареєструвавши як рекордні спалахи, так і періоди затишшя, коли протягом багатьох тижнів на поверхні зорі не з’являлося жодної плями. На честь 30-річного ювілею місії ESA склала список із п’яти її основних досягнень.
1. Геліосейсмологія
SOHO став піонером у геліосейсмології. Подібно до вивчення того, як сейсмічні хвилі проходять через Землю під час землетрусу, геліосейсмологія досліджує внутрішню частину Сонця, вивчаючи, як звукові хвилі відбиваються в ньому. Завдяки SOHO науковцям вдалося виявити «конвеєрну стрічку», по якій сонячна плазма протікає від екваторіальних регіонів до полюсів, а потім повертається назад углиб до екватора. Їй потрібно близько 22 років, щоб пройти цей шлях, що відповідає часовій шкалі магнітного циклу Сонця.
2. Сонце світить стабільно?
Кількість енергії, яку випромінює Сонце, — ключова величина для розуміння того, як сонячне тепло впливає на атмосферу й клімат Землі. Дані SOHO за три десятиліття, доповнені старішими спостереженнями, дають безпрецедентні результати, що охоплюють майже пів століття.
Загальна енергія, що випромінюється Сонцем, змінюється дуже незначно — в середньому всього на 0,06 % за сонячний цикл. Навпаки, коливання в екстремальному ультрафіолетовому випромінюванні є істотними й подвоюються між сонячним мінімумом і максимумом. Екстремальне ультрафіолетове випромінювання Сонця значно впливає на температуру і хімічний склад верхніх шарів атмосфери Землі, але не є прямою причиною тенденцій глобального потепління.
3. Моніторинг сонячних бур
SOHO відіграв важливу роль у розробці систем моніторингу космічної погоди в реальному часі. Він здатний фіксувати корональні викиди маси (великі виверження сонячного матеріалу і магнітних полів), забезпечуючи до трьох днів попередження про геомагнітні бурі.
4. 5000 навколосонячних комет
Одним із найнесподіваніших досягнень SOHO стало те, що апарат виявився надзвичайно ефективним інструментом для розв’язання завдання, для якого він спочатку взагалі не призначався — пошуку навколосонячних комет. Так називають крижані тіла, які в перигелії наближаються надзвичайно близько до нашого світила, іноді пролітаючи на відстані всього кількох тисяч кілометрів від його поверхні. У березні 2024 року SOHO виявив свою 5000-ту комету, ставши найуспішнішим відкривачем комет в історії. Більшість із них були знайдені вченими-аматорами з усього світу в межах проєкту Sungrazer.
5. Нове покоління сонячних дослідників
Успіх SOHO вплинув на появу проєктів наступного покоління сонячних обсерваторій, таких як SDO і STEREO. Крім того, зібрані SOHO дані використовуються у плануванні роботи апаратів Solar Orbiter і Parker Solar Probe, що досліджують Сонце з близької відстані.
