Міжнародна команда вчених під керівництвом Інституту Карнегі виявила хімічні свідчення життя в гірських породах віком понад 3,3 млрд років. Також їм вдалося виявити молекулярні сліди, котрі вказують на те, що фотосинтезувальні організми з’явилися майже на мільярд років раніше, ніж вважалося раніше.

Найдавніше життя на Землі залишило після себе мало молекулярних слідів. Нечисленні крихкі залишки, такі як стародавні клітини та бактеріальні мати, були знищені внаслідок тектонічних процесів, що призводять до оновлення земної кори. Всі ці перетворення практично стерли біосигнатури, що містять найважливіші підказки про походження і ранню еволюцію життя.
Магазин від Universe Space Tech
Колекція журналів Universe Space Tech №1
До товаруПроте, завдяки новим технологіям у вчених з’явився шанс зазирнути в минуле Землі. Міжнародна команда дослідників висунула припущення, що розподіл біомолекулярних фрагментів, знайдених у старих породах, все ще зберігає інформацію про біосферу, навіть якщо оригінальні біомолекули не збереглися. Команда використала хімічний аналіз високої роздільної здатності, щоб розкласти органічні та неорганічні матеріали на молекулярні фрагменти, а потім навчила систему штучного інтелекту розпізнавати хімічні «відбитки пальців», залишені життям.
Вчені дослідили понад 400 зразків від рослин і тварин до мільярдних скам’янілостей і метеоритів. Модель штучного інтелекту розрізняла біологічні та небіологічні матеріали з точністю понад 90% і виявляла ознаки фотосинтезу в гірських породах віком не менше 2,5 мільярда років.
За словами команди, досі молекулярні сліди, що надійно вказують на життя, знаходили тільки в гірських породах молодше 1,7 мільярда років. Цей новий метод приблизно вдвічі збільшує часовий діапазон, який вчені можуть вивчати за допомогою хімічних біосигнатур.
Новий підхід може знайти застосування не тільки у вивченні Землі, але і в космічних дослідженнях. Його можна використовувати для аналізу зразків з Марса або інших небесних тіл, щоб визначити, чи були вони колись населені.
За матеріалами Phys.org