Вівторок 17 лютого подарував нам першу велику астрономічну подію року. Над крижаним панциром Антарктиди та неспокійними водами Південного океану розгорнулося кільцеподібне сонячне затемнення — перше у 2026 році. Оскільки наш супутник Землі наразі перебуває на віддаленій ділянці своєї еліптичної орбіти, його візуального розміру забракло, аби вщент закрити сонячне сяйво. Замість повної темряви спостерігачі побачили як Місяць тільки частково закрив Сонце, утворивши на його обрії справжнє вогняне кільце.
Географія нинішньої астрономічної події виявилася справжнім викликом для поціновувачів затемнень — свої квитки у перший ряд отримали переважно антарктичні пінгвіни та нечисленні співробітники наукових баз найбільш льодового континенту планети. Тінь від затемнення трохи зачепила Французькі Південні території, а також край африканського континенту: у ПАР та Намібії Сонце на короткий час набуло форми вогняної скибки. Українське небо залишилося осторонь від прямого проходження тіні затемнення, вітчизняні фахівці зафіксували кульмінацію явища за київським часом рівно о 14:13 — в цю хвилину місячний диск максимально щільно вписався в центр Сонця. Весь же час затемнення склав 3 хвилини 51 секунду.
Кільцеподібне затемнення також стало одним із найхолодніших: вчені зафіксували різке падіння температури в зоні проходження тіні, в умовах Антарктики цей перепад відчувався особливо гостро. Зафіксовані дані з метеостанцій в Антарктиді, зокрема в районі Землі Вілкса, де проходила смуга максимальної фази, зафіксували падіння температури на 4–7 °C від норми.
Астрофізики підкреслюють, що такі події дозволяють точніше калібрувати інструменти для вивчення сонячної іоносфери. Це своєрідна генеральна репетиція перед подією, яка чекає на нас уже влітку — повне сонячне затемнення відбудеться 12 серпня, та пройде через територію Європи.
