6 червня 2024 року під час підльоту до Міжнародної космічної станції (МКС) астронавт NASA Баррі «Бутч» Вілмор відчув те, що професіонали називають «неможливим». Коли четвертий двигун капсули Boeing Starliner відмовив, стало зрозуміло: під загрозою не лише місія, а й життя екіпажу.
У своїх мемуарах Stuck in Space («Застряглі у космосі»), що надійшли у продаж 17 березня 2026 року, Вілмор вперше відверто описує той паралізуючий страх смерті: «Я згадав обвуглений шолом і черевик, які я власноруч підбирав на полі в Техасі після катастрофи «Колумбії» у 2003-му». Проте за секунди досвідчений пілот ВМС зміг опанувати емоції. «Страх — це ворог у таких ситуаціях. Ти мусиш відокремити думки про сім’ю від важелів керування», — пояснює він.
286 днів «полону»
Те, що планувалося як коротка восьмиденна випробувальна місія, перетворилося на довгий марафон тривалістю 286 днів. Баррі Вілмор та його колега Суніта Вільямс стали заручниками на орбіті через несправність рушійної установки капсули, яка мала повернути їх додому. Попри те, що корабель таки зміг пристикуватися до станції, фахівці NASA ухвалили важке рішення: повертати порожній Starliner на Землю без людей.
Для Вілмора цей політ став фінальним акордом у кар’єрі — у серпні 2025 року він офіційно пішов на пенсію. Загалом за плечима ветерана 464 дні поза межами Землі на чотирьох різних типах космічних кораблів.
«Ніщо не може забрати мою внутрішню надію. Моя віра допомагала мені розв’язувати кожне важливе питання — від вступу до флоту до вибору залишитися на орбіті на невизначений термін».
Офіційне визнання: аварія «Типу А»
У лютому 2026 року NASA опублікувала підсумковий звіт, який став сенсацією у космічній галузі. Агенція офіційно класифікувала випробувальний політ Starliner як аварію «типу А». Це найвища категорія серйозності, до якої належать катастрофи космічних човників Challenger та Columbia.
Адміністратор NASA Джаред Айзекман визнав, що гонитва за комерційними цілями — бажанням мати двох незалежних постачальників — SpaceX та Boeing — змусила керівництво закрити очі на очевидні інженерні прорахунки.
Ключові висновки звіту NASA:
- Технічна несправність. Системні проблеми з двигунами Boeing були ігноровані на етапі підготовки.
- Управлінська помилка. Пріоритет програмних цілей над безпекою екіпажу.
- Відповідальність. Повна реструктуризація відділу пілотованих польотів для уникнення подібних інцидентів.
Уроки на майбутнє
Сам Вілмор відчув полегшення від такої жорсткої оцінки подій. Він тривалий час наполягав на тому, щоб ситуацію не «заминали», а детально розслідували. «Ці класифікації визначають правила безпеки для майбутніх поколінь астронавтів», — сказав він.
Хоча Баррі пропустив майже рік життя своєї родини на Землі, він називає можливість служити країні у такий складний час «найвищим привілеєм». Його історія — це нагадування про те, що космос не прощає компромісів з якістю, а людський фактор і холоднокровність залишаються єдиним надійним захистом, коли техніка дає збій.
Раніше ми повідомляли про те, як NASA звинуватили у приховуванні смертельних ризиків.
За матеріалами People
