Осінь 2025 року однозначно виявилася кометним сезоном: астрономи-аматори сфокусувалися на двох найпримітніших «хвостатих» — C/2025 A6 (Lemmon) та C/2025 R2 (SWAN). Початок листопада ознаменується піком яскравості комети Lemmon, яку можна побачити на вечірньому небі невдовзі після заходу Сонця навіть неозброєним оком. А друга декада місяця надасть потенційну можливість мешканцям Північної півкулі побачити у телескоп знамениту міжзоряну комету 3I/ATLAS.
Та не тільки кометами цікавий листопад. Перед самим сходом Сонця з-за обрію визирає найяскравіша планета — Венера. На передсвітанковому небі все ще домінує Юпітер. Залишаючись у сузір’ї Близнят, 11 листопада найбільша планета Сонячної системи розпочне ретроградний рух, що триватиме аж до 11 березня 2026 року.
Утім, з усіх планет на найбільшу увагу заслуговує Сатурн. З ним пов’язані одразу два явища, доступні для спостережень в Україні та Європі: кільця планети буде видно майже з ребра (це явище доступне також і для Америки), а паралельно із цим триватиме рідкісна серія транзитів Титана по диску Сатурна. 28 листопада планета закінчить ретроградний рух і розпочне прорадний.
Щодо інших планет, то Меркурій 20 листопада опиниться у сполученні із Сонцем, тож його у цьому місяці видно не буде. Марс все ще залишається на вечірньому небі надзвичайно низько над горизонтом, що унеможливлює спостереження. Уран в цьому місяці опиниться у протистоянні; його можна бачити впродовж усієї ночі неподалік від скупчення Плеяди в сузір’ї Тельця. А Нептун залишається в сузір’ї Риб неподалік від Сатурна.
З відомих метеорних потоків у листопаді активні п’ять: Південні Тауриди (максимум 5 листопада), Північні Тауриди (максимум 12-го), Леоніди (17 листопада), Альфа-Моноцеротиди (21 листопада) та Листопадові Оріоніди (макс. 28 листопада). Усі ці потоки доволі слабкі, тож за умови візуальних спостережень можна розраховувати хіба що на кілька «падаючих зір» за ніч. Потік Альфа-Моноцератиди, із радіантом у сузір’ї Єдинорога, іноді давав справжні метеорні шторми, але на цей рік подібного не прогнозується.
Перелік подій
? ? ? 2 листопада — Місяць (88 %) поруч із Сатурном (+0,8m) та Нептуном (+7,7m). Сполучення з Сатурном відбудеться о 10:39 (08:39 UTC), коли для нас ці об’єкти будуть під горизонтом, а з Нептуном — о 16:31 (14:31 UTC), коли Сонце буде у горизонті. Найкращий час для спостережень події — вечір 2 листопада.
? ? ? 5 листопада — повня, точний час 15:19 (13:19 UTC). Для України Місяць у цей момент перебуватиме під горизонтом, у сузір’ї Овна, тож спостереження можна проводити або 4 або 5 листопада. Ця повня буде суперповнею: Місяць опиниться на відстані лише 356,980 км та матиме найбільший кутовий розмір за рік.
? ? ? 6 листопада — покриття Плеяд (M45) Місяцем (98 %). Час для нас не дуже вдалий, оскільки подія розпочнеться, поки об’єкти будуть ще під горизонтом.
? ? ? 6 листопада — транзит Титана по диску Сатурна.
? ? ? 8 листопада — комета C/2025 A6 (Lemmon) проходить перигелій.
? ? ? 10 листопада — сполучення Місяця (73 %) з Юпітером (-2,4m). Найближче небесні тіла опиняться об 11:31 (09:31 UTC), кутова відстань між ними становитиме 3°50′. Для спостережень можна обрати одну з двох тактик: або перед світанком, коли розділення буде дещо більшим, або вже на денному небі, орієнтовно о 09:00–09:30 коли об’єкти опиняться ближче. Це може стати чудовою нагодою попрактикуватися у пошуку Юпітера на світлому небі за допомогою телескопа.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару? ? ? 17 листопада — максимум метеорного потоку Леоніди, радіант у сузір’ї Лева, ZHR = 15.
? ? ? 20 листопада — молодик, точний час 08:47 (06:47 UTC).
? ? ? 21 листопада — Уран (+5,6m) у протистоянні. Найближчі дні до цієї дати — найкращий час для спостережень планети та можливість роздивитися її неозброєним оком за умови темного неба.
? ? ? 22 листопада — транзит Титана по диску Сатурна.
? ? ? 24 листопада — кільця Сатурна майже повністю закриються, витягнувшись у тоненьку смужку.
? ? ? 29 листопада — Місяць (66 %) у сполученні з Сатурном (+0,9m), найменша відстань між тілами становитиме 3°18′ о 18:12 (16:12 UTC).
? ? ? 30 листопада — Місяць у сполученні з Нептуном. Оскільки в момент сполучення тіла будуть для нас під горизонтом, кращий час для спостережень — ніч із 29 на 30 листопада.
Детальний огляд найцікавіших подій
6 та 22 листопада: рідкісні транзити Титана по диску Сатурна
Якщо подивитися зараз на Сатурн, то його кільця здаються дуже тоненькою смужкою, в якій абсолютно неможливо роздивитися знамениту щілину Кассіні. Однак ми маємо певну компенсацію. Коли кільця видно отак з ребра, час від часу якийсь із супутників проходить на тлі планети чи відкидає на неї тінь.
У більшості випадків середнього розміру аматорські телескопи не дозволяють роздивитися тінь чи сам супутник на диску планети, але найбільший компаньйон Сатурна — Титан — є настільки величезним, що його можливо побачити. На тлі яскравої планети супутник здається дещо темнішим, хоча й не настільки чорним, як його тінь.
Сезон транзитів Титана по диску Сатурна триває впродовж кількох місяців, а проміжок між такими сезонами становить приблизно 13 років, тож наступний розпочнеться аж у 2038-му. Між двома сусідніми транзитами в серії проходить майже 16 діб — період обертання Титана навколо Сатурна. У листопаді саме починається серія найбільш сприятливих для нас подій.
Перша з них відбудеться 6 листопада, з 22:37 (20:37 UTC), і все ще триватиме, коли Сатурн сховається за обрієм. Ще один транзит листопада буде 22-го, почнеться о 20:56 (18:56 UTC), а завершення теж прийдеться на той час, коли планета вже опуститься за горизонт. Зважайте на те, що вказаний час відповідає «першому дотику», коли Титан тільки-но входитиме на диск. Крім того, моменти початку транзиту можуть мати похибку у пару хвилин.
8 листопада: перигелій комети C/2025 A6 (Lemmon)
8 листопада комета C/2025 A6 (Lemmon) пройде перигелій, наблизившись до Сонця на мінімальну відстань у 79,5 млн км (0,53 а. о.). Це вважається цілком безпечною відстанню, і розпад ядра не очікується. Але часто саме після перигелію комети стають яскравішими.
Утім, це не означає, що 8 листопада для земного спостерігача комета справді досягне пікового блиску. Найкращим часом для спостережень C/2025 A6 (Lemmon) можна вважати кінець жовтня та перші дні листопада. У цей період вона має бути максимально яскравою, з огляду на відносне розташування Землі, комети та Сонця. До того ж «хвостата» у цей період опиняється достатньо високо над горизонтом. Вона ще не встигла сильно віддалитися від Землі (відносно перигею 21 жовтня), хоча ще й не пройшла перигелій.
На кінець жовтня блиск C/2025 A6 уже перевищив +4m, випереджаючи навіть найсміливіші прогнози. Комету цілком можна побачити неозброєним оком на приміському чи сільському небі, але вона не матиме настільки розкішний вигляд, як на фото — складання багатьох кадрів під час обробки допомагає проявити слабкі деталі довжелезного іонного хвоста. Якщо ж ви спостерігаєте у місті, то краще використати бінокль або телескоп з малим збільшенням.
17 листопада: пік активності метеорного потоку Леоніди
З радіантом у сузір’ї Лева, що сходить у другій половині ночі, найкращим часом для спостережень «зорепаду» є передсвітанкові години. Порошинки, що згоратимуть у цей час у земній атмосфері, походять від комети Темпеля — Туттля (55Р/Tempel-Tuttle), що наближається до Сонця кожні 33,2 роки.
Загалом Леоніди є активними з 6 по 30 листопада, а очікуваний максимум прийдеться на 18 UTC 17 числа, але його інтенсивність важко передбачити, вона сильно варіюється. Зазвичай цей потік не дуже потужний, його ZHR найчастіше коливається між 10 та 15, тобто реально побачити лише кілька метеорів на годину. Однак Леоніди відомі надзвичайно ефектними сплесками активності у 1966 та 1999 рр. — найближчі роки після проходження кометою перигелію дали змогу спостерігати тисячі метеорів за годину.
Наразі комета Темпеля — Туттля перебуває далеко від Сонця, її наступне наближення очікується 2031 року, і тоді комета знову поповнить потік свіжими частинками. А за наявними розрахунками, у 2025-му ми перетинатимемо рої частинок, які комета вивільнила значно раніше. 9 листопада о ~22:00 UTC Земля може зустрітися з пиловим шлейфом від 1167 року; 15 листопада о ~05:00 UTC може бути сплеск активності завдяки перигелію 1633 року; а під час максимуму 17-го ми перетнемо рій від 1699 року. Втім, варто зазначити, що подібні прогнози не завжди виявляються точними.
20 листопада: молодик — золотий час для спостережень глибокого космосу
За відсутності Місяця зорі особливо яскраві. Це ж стосується і об’єктів глибокого космосу: слабкі галактики, туманності та зоряні скупчення значно легше відшукати на темному небі.
Початківцям ми радимо звернути увагу насамперед на Туманність Оріона, подвійне зоряне скупчення в Персеї (NGC 869 та NGC 884), а також розсіяні скупчення Гіади та Плеяди (сузір’я Тельця). Для фото в цьому сезоні добре підійдуть Туманність Каліфорнія, Туманність Розетка (NGC 2237), Кінська Голова, M78 і NGC 1333 (Персей). Значно складнішими цілями будуть Крабоподібна Туманність (M1), Маленька Гантель (M76) та Туманність Ескімос (NGC 2392). Особливо цікавою «мішенню» може стати NGC 2261 (Змінна туманність Габбла) — як для візуальних спостережень, так і для фото.
24 листопада: день, коли Сатурн залишиться «голим»
Хоча Сатурн відомий своєю неймовірно розвиненою системою кілець, є періоди, коли вона орієнтована до нас ребром. А оскільки кільця є дуже тонкими (здебільшого до десятків метрів), то роздивитися їх у цей час майже неможливо. Такий період був наприкінці березня 2025 року — Земля у своєму русі перетнула площину кілець. Але тоді Сатурн перебував занадто близько до Сонця, що унеможливлювало спостереження.
Проте у листопаді ми матимемо другий шанс. Завдяки тому, що Земля і Сатурн обертаються не в одній площині, видимий кут нахилу кілець впродовж року трохи коливається, змінюючись у межах кількох градусів. 24 листопада кут між площиною кілець та променем зору складатиме лише 0,38°, тобто їх буде видно майже з ребра.
Ймовірно, кільця не зникнуть повністю, але від них залишиться ледь помітна тонесенька смужка. Наступна така конфігурація очікується через 13 років — у жовтні 2038-го кільця Сатурна знову «зникнуть».
