Національна науково-дослідна лабораторія NOIRLab розповіла про результати дослідження найтривалішого гамма-сплеску в історії. Завдяки спостереженням з кількох телескопів, астрономам вдалося отримати важливу інформацію про його походження.
Гамма-сплески — одні з найпотужніших подій у Всесвіті, що поступаються за силою тільки Великому вибуху. Більшість із них спостерігаються у вигляді спалахів, які загасають протягом кількох секунд або хвилин. Але 2 липня 2025 року астрономи зафіксували вельми незвичний гамма-сплеск, який отримав позначення GRB 250702B. Він тривав сім годин, що на цей момент є рекордом за всю історію спостережень.
GRB 250702B був вперше виявлений космічним телескопом Fermi. Згодом до спостережень долучилися інші обсерваторії. Дані, зібрані Дуже Великим телескопом ESO, показали, що його джерело розташовувалося за межами Чумацького Шляху.
Запилена галактика
Після цього астрономи розпочали спостереження післясвітіння, яке відбувається за початковим надзвичайно яскравим спалахом гамма-випромінювання. Для цього вони залучили три потужні наземні телескопи: 4-метровий телескоп Віктора Бланки та два 8,1-метрових телескопи Міжнародної обсерваторії Gemini.
Аналіз зібраних ними даних показав, що GRB 250702B не було видно у видимому світлі, частково через міжзоряний пил, розсіяний Чумацьким Шляхом, але більшою мірою через пил у галактиці, в якій було розташоване джерело сплеску.
Потім дослідницька група об’єднала ці дані зі спостереженнями, отриманими іншими телескопами, а потім порівняла отриманий набір з теоретичними моделями. У результаті вона дійшла висновку, що початковий гамма-сигнал виходив від вузького високошвидкісного струменя речовини (релятивістського джета), що стикався з навколишньою речовиною.
Аналіз також допоміг схарактеризувати навколишнє середовище навколо сплеску і галактику-хазяйку загалом. Вони виявили, що навколо місця вибуху міститься велика кількість пилу, а галактика надзвичайно масивна порівняно з більшістю типових галактик-хазяйок гамма-сплесків. Ці подробиці про навколишнє середовище GRB 250702B надають важливі обмеження на систему, яка спричинила початковий сплеск гамма-випромінювання.
Джерело рекордного гамма-сплеску
З приблизно 15 000 гамма-сплесків, що спостерігалися з моменту першого виявлення цього явища в 1973 році, тільки пів дюжини наближаються за тривалістю до GRB 250702B. Їхні ймовірні джерела варіюються від колапсу блакитної надгігантської зорі, приливного руйнування зорі або новонародженого магнетара.
Однак GRB 250702B не вписується в жодну з відомих категорій. На підставі отриманих на цей момент даних, вчені висунули кілька гіпотез про можливі сценарії його походження:
- чорна діра, що злилася з зорею, яка була позбавлена водню і тепер складається майже виключно з гелію;
- зоря (або субзоряний об’єкт, як-от планета або коричневий карлик), зруйнована під час близького зіткнення з компактним зоряним об’єктом, таким як чорна діра зоряної маси або нейтронна зоря;
- зоря, що розривається на частини чорною дірою середньої маси. Якщо цей сценарій підтвердиться, то це буде перший випадок в історії, коли астрономи змогли зафіксувати подібне явище.
За матеріалами NOIRLab
