
Астрономи із Сеульського національного університету у Південній Кореї разом із колегами з інших країн виявили 62 нові яскраві квазари.
Квазари, або квазізоряні об’єкти, — це надзвичайно яскраві ядра далеких галактик. У їхніх центрах перебувають надмасивні чорні діри, що поглинають навколишній газ і пил. Під час цього процесу вивільняється величезна кількість енергії, яку можна спостерігати у всьому спектрі — від радіохвиль до рентгенівських променів. Один квазар може сяяти яскравіше за мільярди зір разом узятих, тому їх іноді називають космічними суперліхтарями.
Відкриття зробили в межах проєкту AllBRICQS (All-sky BRIght, Complete Quasar Survey). Це великий огляд неба, що шукає найяскравіші квазари. Для пошуку астрономи використали дані сучасних каталогів і космічних апаратів: телескоп Wide-field Infrared Survey Explorer (WISE) дозволив помітити інфрачервоне випромінювання, а місія Gaia дала дуже точні дані про рух світил. Спершу команда виділила 75 кандидатів у квазари, а згодом підтвердила 62 з них за допомогою спектроскопічних спостережень на телескопах у Кореї та Китаї.
Нові квазари розташовані на різних відстанях від Землі: деякі ближче, а деякі — на мільярди світлових років далі. Ці квазари виявилися надзвичайно яскравими: вони сяють у сотні чи навіть тисячі разів сильніше за середній квазар такого типу. Серед них є і справжні унікуми, зокрема один із найяскравіших відомих квазарів типу FeLoBAL, який має особливі лінії поглинання заліза.
Цікавим є й випадок об’єкта J0919+3557: спочатку його вважали звичайною галактикою, але після уточнення параметрів дослідники визначили, що це квазар зі слабкими емісійними лініями — доволі рідкісний різновид.
Науковці пояснюють, що такі відкриття допомагають краще зрозуміти, як ростуть надмасивні чорні діри, як вони впливають на свої галактики та як змінюються самі квазари з часом.
«Ці нові квазари стануть важливим ресурсом для майбутніх досліджень еволюції квазарів, чорних дір та материнських галактик», — підсумовує команда.
Стаття з описом результатів опублікована 8 серпня на сервері arXiv.