Астрономи виявляють темний молекулярний газ, який раніше був невидимий для телескопів

Чадний газ CO — важливий елемент, який присутній на багатьох небесних тілах. Донедавна його не могли виявити, однак тепер у науковців з’явилася така можливість.

Невидиме світіння газу в псевдокольорах
Невидиме світіння газу у псевдокольорах. Джерело: phys.org

Хмари молекулярного водню

Міжнародна група астрономів створила перші в історії великомасштабні карти таємничої форми матерії, відомої як CO-темний молекулярний газ, в одному з найактивніших районів Чумацького Шляху, де утворюються зорі, — Лебідь X. Їхні висновки, отримані за допомогою телескопа Green Bank Telescope (GBT), дають важливі нові підказки про те, як утворювалися зорі в Чумацькому Шляху.

Упродовж десятиліть науковці знали, що більшість нових світил народжуються всередині хмар холодного молекулярного водню. Переважна частина цього молекулярного водню невидима для більшості телескопів — він не випромінює світло, яке можна легко виявити.

Традиційно астрономи виявляли ці хмари, шукаючи оксид вуглецю (CO), молекулу, яка діє як миготливий знак для регіонів, де утворюються зорі. Однак виявляється, що існує багато газу, з якого утворюються зорі, який не «світиться» в CO. Цей темний, прихований матеріал (званий CO-темним молекулярним газом) був однією з найбільших сліпих плям астрономії.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Карта регіону Лебідь X з прихованим міжзоряним газом

Тепер вперше астрономи склали карту цього прихованого газу на величезній ділянці неба — у понад 100 разів більшій за площу, яку охоплює повний місяць — шляхом спостереження за радіоспектральними лініями від рекомбінації атомів, відомими як радіолінії рекомбінації вуглецю (CRRL). Карта команди охоплює жвавий регіон Лебідь X, космічну метрополію, що розташована на відстані близько 5000 світлових років і переповнена новонародженими зорями.

Нова карта демонструє величезну мережу дуг, хребтів і павутиння темного газу, що пронизує Лебідь X. Ці форми показують, де збирається і зростає матеріал для утворення світил, перш ніж він стає видимим як CO в молекулярних хмарах. Дослідження підтверджує, що ці слабкі сигнали вуглецю, виявлені на дуже низьких радіочастотах, є надзвичайно потужним інструментом для виявлення прихованого газу, який безпосередньо пов’язує звичайну матерію з утворенням нових зір.

Рух речовини в нашій Галактиці

Дослідники виявили, що цей темний газ не просто стоїть на місці; він тече і зміщується, рухаючись зі швидкістю, набагато вищою, ніж вважалося раніше. Ці турбулентні потоки можуть впливати на швидкість утворення світил. Команда також виявила, що яскравість цих вуглецевих ліній безпосередньо пов’язана з інтенсивним світлом зір, що осяює цю область, підкреслюючи важливу роль випромінювання в галактичному циклі переробки.

«Зробивши невидиме видимим, ми нарешті можемо відстежувати, як сировина в нашій Галактиці перетворюється з простих атомів на складні молекулярні структури, які одного дня стануть зорями, планетами й, можливо, життям», — пояснює Еміг, науковий співробітник Національної радіоастрономічної обсерваторії (NRAO). 

GBT став провідним інструментом у світі для такого роду досліджень, і навіть більш масштабні дослідження CRRL (наприклад, GBT Diffuse Ionized Gas Survey at Low Frequencies) вже проводяться з метою вивчення інших зоряних областей Чумацького Шляху. Отримані дані допоможуть астрономам усього світу змоделювати, як наша Галактика і, можливо, інші формують масивні хмари, в яких утворюються зорі.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту