Auriga Space — молода каліфорнійська компанія — оголосила про залучення $6 млн інвестицій та державних контрактів на створення електромагнітної «маґлев‑рампи», що розганятиме невеликі ракети до 6 Махів (≈ 4570 миль/год, або ≈ 7350 км/год), а потім «підкидатиме» їх у верхні шари атмосфери. Двигун носія запалюватиметься лише для заключного маневру на орбіту, тож більшість маси традиційного першого ступеня, тобто паливо, виявиться зайвою.
Ключовий елемент системи — багаторазова лінійна траса з потужними надпровідними магнітами (на кшталт «Maglev Track», що використовується у швидкісних потягах). Останні десятки метрів укладені під кутом, формуючи трамплін, що забезпечує швидкий вихід із розгінної труби та мінімізує аеродинамічний опір. Компанія стверджує, що сучасна силова електроніка дозволяє подавати імпульси мегаватного рівня без значних втрат енергії.
Auriga вже планує дві менш масштабні установки: лабораторний трек Prometheus і польовий Thor для гіперзвукових випробувань у 2026 р., а повноцінний орбітальний комплекс Zeus стане наступним етапом. На відміну від центрифуги SpinLaunch, де головною проблемою залишаються надмірні перевантаження, інженери Auriga оптимізують довжину колії, щоб знизити G‑навантаження до прийнятних для супутникової електроніки меж. Проєкт уже підтримали венчурні фонди OTB Ventures, Trucks VC та державні програми AFWERX / SpaceWERX.
Зниження частини пального та повна багаторазовість наземної інфраструктури можуть радикально здешевити запуск малих супутників. Це відкриє шлях до спонтанних наукових місій: оперативного виведення телескопів для спостереження швидкоплинних астрономічних явищ (гамма‑сплесків чи нових), швидкого поповнення мереж мікросупутників для радіо‑ або гравітаційної астрономії, а також до запуску об’єднаних груп кубсатів, що працюватимуть як інтерферометр. Скорочення вартості й часу підготовки сприятиме більшій кількості експериментів на НОО, підвищуючи наукову віддачу з орбітальної інфраструктури.
Хочете дізнатися, які саме фізичні принципи стоять за цим «електромагнітним трампліном» та скільки пального насправді можна зекономити завдяки магнітній катапульті? Перейдіть до нашого поглибленого матеріалу «Магнітна катапульта: як зекономити тонни палива для запуску ракет у космос» там ми розбираємо деталі різних проєктів, порівнюємо їхні енергобаланси та показуємо, як нові технології можуть скоротити витрати пального на десятки тонн за один запуск. Підготуйтеся до ще глибшого занурення в математичні розрахунки та реальні кейси!
За матеріалами interestingengineering; techcrunch; payloadspace
