
Вода традиційно вважається необхідною для життя умовою, але дослідження команди Массачусетського технологічного інституту (MIT) під керівництвом Рачани Агравал ставить це під сумнів. Науковці з’ясували, що навіть на планетах без води можуть утворюватися інші рідини, здатні підтримувати життя.
Це так звані іонні рідини — стійкі соляні розчини, які з’являються, коли сірчана кислота змішується з певними органічними речовинами, що містять азот. Такі речовини, ймовірно, є на багатьох кам’янистих планетах.
«Ми зазвичай мислимо категоріями «вода = життя». Але насправді важлива не сама вода, а наявність середовища, у якому можливий метаболізм», — пояснює Рачана Агравал.
Поштовхом до дослідження стали спроби зрозуміти, чи можуть хмари Венери, що складаються переважно з сірчаної кислоти, містити ознаки життя. Під час дослідів із гліцином (простою органічною сполукою) вчені помітили, що після випаровування більшої частини кислоти залишався тонкий шар рідини. Аналіз показав, що кислота і гліцин зреагували, утворивши іонну рідину, яка не руйнується навіть за високої температурі та низького тиску.
Це відкриття наштовхнуло дослідників на думку, що подібні реакції можуть відбуватися й на інших планетах, зокрема тих, що значно тепліші за Землю й не мають води.
«Якщо уявити собі гарячу кам’янисту планету з вулканами, які викидають сірчану кислоту, і поверхню, багату на органіку, то ми отримаємо потенційні оазиси рідин, здатних існувати роками або тисячоліттями», — зазначає Сара Сігер, співавторка дослідження.
Відтак, дослідники перевірили понад 30 різних органічних сполук у поєднанні з сірчаною кислотою. Вони працювали в умовах до 180°C та тиску набагато нижчого, ніж на Землі. Виявилося, що іонні рідини утворюються майже завжди, навіть якщо кислота наноситься на базальтовий камінь, схожий на той, що є на багатьох планетах.
«Ми були здивовані, що ці рідини утворюються так легко і зберігаються навіть у жорстких умовах, — каже Сігер. — Це як знайти калюжу, яка не висихає навіть під пекучим сонцем».
Це відкриття означає, що життя може виникати й у середовищах без води. Наприклад, на гарячих кам’янистих екзопланетах із вулканами або навіть у хмарах газових гігантів. Отже, зона придатності для життя у Всесвіті може бути набагато ширшою, ніж вважалося раніше.
Дослідження опубліковане у Proceedings of the National Academy of Sciences.