Використовуючи телескоп Hubble, астрономи виявили досить рідкісну зоряну систему. Вона складається з білого карлика і т. зв. блакитного бродяги.

Блакитними бродягами в астрономії називають зорі в кулястих зоряних скупченнях, які на діаграмі Герцшпрунга — Рассела розташовані вище і лівіше точки повороту головної послідовності. Вони мають вигляд гарячіших, важчих і яскравіших за своїх сусідів. Це суперечить сучасній теорії, згідно з якою всі зорі в скупченнях народжуються майже одночасно і повинні еволюціонувати подібним чином.
Природа блакитних бродяг до кінця не з’ясована. Вчені припускають, що вони можуть формуватися при злитті зір або при обміні масами між ними. Це відбувається в тих випадках, коли одна із зір розширюється, перетворюючись на червоного гіганта, після чого її сусід починає перетягувати речовину. Процес призводить до того, що зоря-«злодійка» омолоджує себе, перетворюючись на блакитного бродягу, в той час, як її невдалий компаньйон стає білим карликом.
Щоб перевірити цю гіпотезу, астрономи залучили телескоп Hubble для вивчення п’яти блакитних бродяг у кулястому скупченні Тукана. Спостереження показали, що їх маси лежать в діапазоні від 1,06 до 1,2 маси Сонця, світність — в діапазоні від 3,6 до 5,2 світності Сонця, радіуси — в діапазоні від 1,45 до 2,18 радіуса Сонця.
Один із блакитних бродяг зацікавив астрономів своїм незвичайним спектром. Аналіз показав, що це можна пояснити наявністю компаньйона у вигляді гарячого білого карлика. Судячи з усього, перенесення маси в цій системі практично завершено і блакитний бродяга вже перетягнув практично всю доступну речовину.
За словами вчених, знахідка має важливе значення. Вона стала першим серйозним підтвердженням ідеї того, що блакитні бродяги можуть формуватися в результаті процесу перенесення мас.
Раніше ми розповідали про те, як астрономи розкрили походження гіпершвидкісних білих карликів.
За матеріалами arXiv.org