Чому іншопланетні цивілізації можуть бути рідкісними у Всесвіті

Девід Кіппінг, дослідник із Колумбійського університету, нещодавно опублікував працю, в якій повернувся до одного зі старих розв’язків парадокса Фермі, згідно з яким іншопланетних цивілізацій просто немає або вони вкрай нечисленні.

Як далеко до найближчої цивілізації?
Як далеко до найближчої цивілізації? Джерело: phys.org

Парадокс Фермі та гіпотеза Гарта — Тіплера

Коли ще у 1950 році Енріко Фермі запитав, чому за наявності настільки великого Всесвіту ми не бачимо в ньому жодної іншої цивілізації, це стало початком наукових і не дуже суперечок на цю тему. Різноманітні автори встигли створити купу пояснень парадокса, що названий на честь великого фізика.

Одним із важливих етапів у становленні сучасного розуміння парадокса Фермі стала гіпотеза, опублікована Майком Гартом та Френком Тіплером у серії статей з середини семидесятих по початок вісімдесятих років.

Як вони стверджували, ймовірність того, що позаземні цивілізації мали достатньо часу для розробки передових технологій, космічних польотів і самовідтворюваних машин (зондів фон Неймана) означає, що вони колонізували б галактику і давно прийшли на Землю. Оскільки не знайдено ніяких доказів цього, на їх думку такі цівілізації не повинні існувати.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №4 (179) 2020

До товару

Теорія Гарта — Тіплера наробила свого часу чимало галасу, бо ніби як вказувала на те, що ми у Галактиці самі. Однак у 1983 році Карл Саган та Вільям Ньюман піддали її критиці та вказали, що вона базується на достатньо малореальному припущенні, що розумне життя сильніше за будь-що хоче розповсюджуватися серед зір і що його осередки можуть існувати сотні мільйонів років. Відтоді наука про позаземне життя крутиться навколо цієї пари з тези та антитези.

Новий погляд

І ось тепер з’явилася стаття Девіда Кіппінга з Колумбійського університету. У ній він спробував надати теорії Гарта — Тіплера нового математичного обґрунтування. Створена ним модель має лише три параметри: спонтанну швидкість виникнення розумного життя (λ), швидкість поширення (u) та час початку розрахунку (t).

При цьому він включає у розв’язок таку річ, як стала Габбла. Тобто переходить від підрахунку кількості можливих цивілізацій у нашій Галактиці до визначення їхньої кількості у всьому Всесвіті з урахуванням його розширення. І саме з цього погляду проблему досі ніхто не розглядав.

Але, як стверджує Кіппінг, якщо серйозно поставитися до твердження Харта та Тіплера про те, що зонди можуть перетнути Чумацький Шлях за короткий проміжок космічного часу (від 300 000 до 20 мільйонів років), то природно випливає, що вони можуть «заразити» й інші галактики.

А це означає, що треба накласти обмеження не тільки на нашу, але й на інші галактики. Звичайно, що він знову спирається на сценарій, у якому розвинені цивілізації вкладають ресурси у створення зондів фон Неймана, які, наче інфекція, заражають галактику розумним життям.

Однак тепер його модель показує, що для того, щоб ми прямо зараз не спостерігали іншопланетян у себе над головою, треба, щоб джерела «інфекції», тобто розумні види, виникали не частіше ніж 1 на 100 000 галактик. А оскільки ми їх не бачимо, значить їх і не існує. Щоправда, для цього потрібно уявити щось на кшталт фільтра, який ефективно може попереджати виникнення цивілізацій, нездатних до міжзоряних польотів.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту