Радіоастрономічні дослідження показують, що після того, як чорні діри розривають на шматки зорі, на них відбуваються певні процеси. Вони породжують потужні спалахи у радіодіапазоні, й науковці навіть знають, чому так відбувається.
Розривання зір на частини
Вчені, які працюють із великою антенною решіткою NSF VLA, нещодавно зробили відкриття, яке стосується процесів руйнування зір чорними дірами. Цей радіотелескоп нещодавно почув від багатьох із них сигнали, які надходять через багато днів після того, як видиме світло зникає.
Чорні діри зазвичай народжуються внаслідок спалахів наднових — одних із наймасштабніших явищ у Всесвіті, що знаменують кінець життя масивних зір. Проте інколи вже після свого виникнення вони самі стають джерелом не менш драматичних подій. Відбувається це тоді, коли до чорної діри наближається інша зоря, зазвичай меншої маси.
У цей момент починає відігравати вирішальну роль гравітація, адже попри розмір, що вимірюється кілометрами, чорна діра все ще важить як кілька таких зір, як Сонце. А значить, сила гравітації її настільки сильна, що здатна розірвати сусідню зорю на шматки.
Такі катастрофи зазвичай відбуваються у кілька етапів і називаються подіями припливного руйнування. І завершуються вони завжди тим, що світило, від якого відриваються великі шматки, зрештою спалахує так, що стає видно через весь космос. А чорна діра після цього тихенько пожирає її залишки.
Випромінення від чорної діри
Принаймні, так науковці думали досі. Аж тут нове дослідження показало, що чорні діри, які спричиняють події припливного руйнування, породжують спалахи у радіодіапазоні. І якби це було під час самої події, то в цьому не було б нічого дивного. Проте ці сигнали виникають через багато днів і навіть місяців після того, як світло від розірваної зорі повністю згасає.
Насправді вчені побачили два різних сценарії подібних спалахів. У першому спалахи в ультрафіолетовому та радіодіапазонах відбувалися протягом перших сотень днів після того, як відбулася подія. У другому — ще пізніше, коли навіть поглинання частин зорі чорною дірою мало б закінчитися.
У будь-якому разі мова не про щось породжене померлою зорею. Джерелом є чорна діра. І насправді нічого зовсім вже загадкового у цих подіях немає. Моделі достатньо зрозуміло показують, що відбувається. Коли чорна діра поглинає матерію, то відбувається так звана акреція: матеріал падає настільки стрімко, що переходить на релятивістські орбіти, але все ж потрапляє на чорну діру.
Однак все одно вона весь матеріал проковтнути не може. Частина його перетворюється на випромінювання, яке часто дуже сильно заважає чорним дірам приховувати своє існування. Усе це було відомо і до нового відкриття. Наразі ж вчені встановили, що і події припливного руйнування породжують подібне явище, й воно є досить масштабним.
За матеріалами phys.org
