Радарні супутники, які працюють на орбіті Марса, регулярно фіксують під крижаними шапками планети дивні яскраві відблиски. Зазвичай їх трактують як басейни талої води, але нещодавно науковці засумнівалися в цьому.
Відкриття радара MARSIS
Стародавній Марс міг похвалитися великою кількістю води, але холодні та сухі умови сьогодення роблять наявність рідкої води на Червоній планеті набагато менш імовірною. Однак радар MARSIS (Mars Advanced Radar for Subsurface and Ionosphere Sounding) зафіксував сильні радіолокаційні відбиття з площі завширшки 20 км над основою південної полярної крижаної шапки Марса, що вказує на можливість наявності рідкої води під крижаною поверхнею. Таке відкриття матиме велике значення для можливої придатності планети для життя.
Однак збереження рідкої води під льодом може бути неможливим без дуже солоних розсолів або локального вулканічного тепла. Науковці обмірковували інші можливі «сухі» пояснення яскравих відбитків, виявлених MARSIS, такі як шари вуглекислого газу та водяного льоду або солоного льоду та глини, що спричиняють підвищену відбивну здатність радара.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруПроникаючі сигнали приладу SHARAD
На борту марсіанського розвідувального орбітального апарата працює радар Shallow Radar (SHARAD), який використовує вищі частоти, ніж MARSIS. Однак донедавна сигнали SHARAD не могли проникнути достатньо глибоко в надра Марса, щоб відбитися від основи крижаного шару, де потенційно може міститися вода. Це означало, що його дані неможливо було безпосередньо порівняти з результатами MARSIS.
Однак команда Mars Reconnaissance Orbiter нещодавно випробувала новий маневр, який дозволяє космічному апарату повертатися навколо своєї осі на 120°, тоді як раніше він міг повертатися лише на 28°. Новий маневр, який отримав назву «дуже великий поворот» (VLR), дозволяє збільшити силу сигналу SHARAD і глибину проникнення, що дає дослідникам можливість вивчити основу льоду в загадковій зоні з високим відбиванням.
Скоріш за все, не рідка вода
Гарет Морган та його колеги у своїй статті, опублікованій у журналі Geophysical Research Letters, проаналізували 91 спостереження SHARAD, які перетинали зону високої відбивної здатності. Тільки під час використання маневру VLR на цьому місці було виявлено базове відлуння SHARAD. На відміну від виявлення MARSIS, виявлення SHARAD було дуже слабким, що означає, що наявність рідкої води в зоні високої відбивної здатності є малоймовірною.
Дослідники припускають, що слабке виявлення, отримане SHARAD під цією частиною крижаної шапки, ймовірно, пов’язане з локалізованою ділянкою рівної поверхні під льодом. Вони додають, що необхідні подальші дослідження, щоб узгодити розбіжності між результатами MARSIS і SHARAD.
За матеріалами phys.org
