Чим потішить небо червня-2026? Чарівне тріо: Венера, Юпітер і Меркурій

Якщо ви цікавитеся астрономією, то, мабуть, увесь травень спостерігали, як на вечірньому небі Венера і Юпітер наближаються один до одного. Умови спостереження першої планети покращуються, тоді як сезон спостереження другої добігає кінця. І саме в червні вони зійдуться в небі у сузір’ї Близнят на найменшу відстань за весь 2026 рік. Серед усіх подій літа 2026 року сполучення Венери та Юпітера буде одним із найвидовищніших.

Середина червня подарує нам можливість спостерігати вечорами ще одну планету — Меркурій, яка підійде доволі близько до Венери і Юпітера, та потішить своєрідним «мініпарадом». Але необхідно заздалегідь подбати про спостережний майданчик з відкритим заходом — північним заходом. Найцікавішим для аматорів, захоплених астрономічними спостереженнями, виявиться 16 червня. У цей день Меркурій досягне найбільшої східної елонгації, а поруч із ним опиниться тонесенький серпик Місяця.

А що буде радувати око спостерігача у другій половині ночі? Хоча в червні ночі є найкоротшими, а спостереження ускладнені нескінченною боротьбою з комарами та іншими комахами, це однозначно чудовий шанс побачити найбільш насичену частину блідої смуги Чумацького Шляху. Для успішних спостережень цього разу вам потрібен відкритий південь. Неподалік від напрямку на центр нашої Галактики можна буде побачити незліченні зоряні скупчення і туманності. Пам’ятайте також, що у тижні перед та після літнього сонцестояння (21 червня) на півночі України справжня темна ніч так і не настає — Сонце не опускається нижче 18° під горизонт. Дещо комфортнішими будуть спостереження у південній частині країни.

Уже на початку місяця незадовго до світанку можна спробувати зловити Сатурн, а ближче до кінця червня — ще й Нептун. Щодо Марса, то, скоріш за все, доведеться трохи зачекати. Втім, це може стати й цікавим викликом — спробуйте побачити Червону планету якомога раніше.  

Початок червня відкриває сезон сріблястих хмар, що зазвичай триває до кінця серпня. Ми можемо їх побачити лише тоді, коли ми самі та нижні шари атмосфери сховані у тіні Землі, а високі тонкі хмари, що складаються з крихітних крижинок у ~80 км над поверхнею, відбивають на нас сонячне світло, створюючи враження легкого шовку, що хвилями розтікається по небу. Найкращими для спостережень вважаються широти між 50° та 70°, куди Україна входить принаймні частково. Обираючи час для спостережень, зверніть увагу на висоту Сонця: воно має бути в 6°–16° нижче горизонту.

Перелік подій

7 червня — максимум метеорного потоку Денні Арієтиди. Потік діє з 14 травня по 24 червня, і в максимуму активності ZHR досягає за різними даними від 30 до 60. Але радіант, що знаходиться у сузір’ї Овна, сходить буквально за дві години до сходу Сонця. Тому зазвичай вдається візуально побачити не більше 1 – 3 метеорів за годину незадовго до світанку.

9 червня — сполучення Венери (-4,0^m) з Юпітером (-1,9^m), між планетами залишиться лише півтора градуса.

13 червня — перед світанком Місяць (6 %) поруч із Марсом (+1,3^m) та Плеядами. До обох небесних об’єктів від Місяця приблизно по 6°.

15 червня — молодик, точний час 05:54 за Києвом (02:54 UTC).

15 червня — Меркурій (+0,4^m) у найбільшій східній елонгації, спостерігається на заході невдовзі після заходу Сонця. Максимальна кутова відстань від Сонця становитиме 24.5°. Але зважайте на те, що планета буде доволі низько над горизонтом, тож для спостережень захід і північний захід має бути повністю відкритим. 

17–18 червня — «мініпарад»: на західному небі з настанням сутінок можна буде побачити у тісному групуванні Меркурій (+0,6^m), Юпітер (-1,8^m), Місяць (10-18%) і Венеру (-4,0^m).

21 червня — літнє сонцестояння, що відбудеться об 11:25 (08:25 UTC). 

22 червня — прогнозується максимуму метеорного потоку Червневі Боотиди. Цей потік породжений короткоперіодичною кометою 7P/Понса — Віннеке (7P/Pons–Winnecke), що наближається до Сонця кожні 6,2 року. Але потік доволі непередбачуваний. Найчастіше він дає не більше пари повільних (14 км/с) метеорів за годину, але у деякі роки спостерігався сплеск активності.

25 червня — сполучення Меркурія (+1,5^m) з Юпітером (-1,8^m); о 14:00 між тілами буде 3.8°, а спостереження можна спробувати розпочати невдовзі після заходу Сонця. Однак варто враховувати, що обидві планети будуть дуже низько над горизонтом. 

30 червня — повня, точний час — 11:45 за Києвом (08:45 UTC).

Детальний огляд найцікавіших подій

9 червня: «поцілунок» Венери і Юпітера

Оскільки всі планети Сонячної системи рухаються приблизно в одній площині, для земного спостерігача вони час від часу опиняються близько одна до одної на небі. Особливо вражає наближення яскравих планет. І в цьому сенсі безперечними лідерами є Венера і Юпітер.

Минулого разу в тісному сполученні ці планети опинялися 12 серпня 2025 року, коли між ними залишилося 0.9°. Цього літа під час сполучення 9 червня мінімальна відстань між планетами буде дещо більшою і становитиме 1.6° о 22:48 за Києвом (19:48 UTC). Для мешканців України в цей час планети вже будуть занадто низько над горизонтом, а у східній частині країни вже зайдуть. Тому ми рекомендуємо починати спостереження буквально через 20–30 хвилин після заходу Сонця.

Потурбуйтеся заздалегідь про спостережний майданчик з відкритим заходом. На градієнтних барвах західного неба наближення двох планет матиме абсолютно приголомшливий вигляд. Та найбільше вражень ви отримаєте, якщо зможете подивитися на планети у телескоп чи бінокль. Обидва небесних тіла можна буде умістити в поле зору малого інструменту. Якщо ж у вас аматорський телескоп середнього чи великого класу, ви зможете роздивитися фазу Венери (77 %), а також приділити увагу найбільшим супутникам Юпітера. Ввечері 9 червня усі вони одночасно опиняться доволі близько до планети. А західним областям України та Європі пощастить побачити транзит Каллісто по диску Юпітера, що триватиме з 18:22 до 22:30 UTC.

Найбільш майстерні спостерігачі (або ті, хто володіють телескопами з автоматичним наведенням) можуть спробувати знайти Венеру та Юпітер на денному небі у день сполучення. Це дасть змогу зокрема краще роздивитися фазу Венери, адже на вечірньому небі вона вже стає надмірно яскравою.

15 червня: молодик і короткі ночі для слабких об’єктів

Отже, найкоротші ночі року — саме в червні. Тому цей місяць вважається не найкращим для спостережень об’єктів глибокого космосу. Зокрема у північних областях України Сонце не опускається під горизонт достатньо низько — тривають астрономічні сутінки, що так і не переходять у по-справжньому темну ніч.

Але літнє небо рясніє дивовижними об’єктами глибокого космосу, багато з яких доступні для початківців. Серед них — кулясте зоряне скупчення M13 (Скупчення Геркулеса) — одне з найпростіших для пошуку і спостережень; «розсипається» на окремі зорі навіть із доволі скромними інструментами. Неподалік є ще одне скупчення — M92, теж доволі яскраве. Приблизно опівночі можна переміститися у справжню «скарбницю»: ближче до Чумацького Шляху та безпосередньо в ньому ви знайдете купу скупчень, вартих вашої уваги. Це M5, M12, M10, M14, M107, M9, а також розсіяні скупчення — M11, M26, M23, M25, M21. Ну і «найсмачніше», особливо для астрофотографів — Мала зоряна хмара Стрільця, Потрійна Туманність (M20), Туманність Орел (M16), Туманність Омега (M17) та Туманність Лагуна (M8).

17–18 червня: «мініпарад планет»

У ці два дні зверніть увагу на західне небо. Вечірні барви прикрасять чотири «намистини»: Меркурій, Юпітер, Венера та Місяць. Серед них, звичайно, найскладніше буде побачити Меркурій. Він розташується найнижче над горизонтом та буде найменш яскравим. 

Звісно, їхнє близьке розташування — лише видиме. Так, наприклад, Меркурій опиниться на відстані 118,5 млн км від нас, а Юпітер, який дедалі віддаляється від Землі, вже буде за 918 млн км.

17 червня Місяць опиниться у сполученні з Венерою, а на кілька годин пізніше буде спостерігатися покриття. Нам, однак, в цьому сенсі не пощастить — смуга покриття не проходить через Україну, і ще до покриття Венера з Місяцем вже пірнуть під горизонт.

За видовищністю явища 17 червня буде цікавішим, аніж 18-те. Але, плануючи спостереження, краще орієнтуватися на погодні умови. Найбільше задоволення ви отримаєте у ясний вечір, з максимально чистим західним горизонтом.

21 червня: літнє сонцестояння 

Найчастіше коли йдеться про літнє сонцестояння, то кажуть «день літнього сонцестояння», але насправді це не день, а певний момент. І цей момент астрономи доволі точно можуть визначити. Щороку він дещо зсувається, оскільки рік триває не цілу кількість діб. У 2026 році літнє сонцестояння настане 21 червня об 11:25.

У момент літнього сонцестояння земна вісь максимально нахилена до Сонця Північним полюсом. У цей день світла частина доби у нашій півкулі є найдовшою, а темна — найкоротшою за рік. Так, наприклад, у Києві вони відрізняються майже рівно у два рази. У своєму русі екліптикою Сонце досягає найпівнічнішої точки, відтак для нас воно підіймається найвище і гріє найефективніше. З літнього сонцестояння починається астрономічне літо у Північній півкулі, й триватиме до осіннього рівнодення.  

У Південній півкулі все навпаки: у цей же день вона отримує найменше сонячного випромінювання. Сонцестояння тут знаменує початок астрономічної зими, а для Антарктиди — середину полярної ночі.  

Хоча ночі поблизу сонцестояння короткі, ними можна насолодитися, виїхавши за місто з друзями чи рідними та телескопом. Екскурсія літнім Чумацьким Шляхом зробить вашу мандрівку незабутньою.