Астрономи дослідили два ультрахолодних червоних карлики, які відносно недавно народилися у Молекулярній хмарі Тельця. Виявилося, що у кожного з них є компонент, причому в одному випадку йдеться про планету чи коричневий карлик, а в іншому — про зорю.

Молоді червоні карлики
Астрономи люблять великі зорі. Ті яскраво проявляють себе від самого народження і до смерті, яка, за космічними мірками, настає для них достатньо рано. А ось астрономи з Гавайського університету нещодавно зацікавилися утворенням маленьких зір, які, попри своє надзвичайно довге і малопомітне життя, теж мають колись народжуватися.
Роблять вони це там само, де і великі — у холодних газопилових хмарах, і є підозра, що доволі часто народжуються вони зовсім не на самоті, а у парах та трійках. Принаймні, на це натякає кількість кратних систем маломасивних світил, які ми спостерігаємо навколо Сонця. Крім того, разом із ними мають народжуватися субзоряні об’єкти — коричневі карлики та планети сироти.
Проте через їхню низьку світимість ці об’єкти й досі залишаються малодослідженими. І у статті, нещодавно опублікованій на сайті препринтів arXiv, йдеться про спостереження, здійснені за допомогою телескопів Keck II та Gemini North. Їхньою метою була Молекулярна хмара Тельця.
Що знайшли науковці
Молекулярна хмара Тельця — один із найближчих до нас регіонів зореутворення. Відстань до неї становить лише 430 св. років. На такій відстані можна роздивитися навіть дуже невеликі об’єкти. І вони там є. Науковці вже відкрили кілька карликів, вік яких становить від 1 до 5 млн років.
Дослідження сфокусувалося на двох із них — XEST 17-036 та XEST 13-010. Виявилося, що кожне з цих ультрахолодних світил має свого компаньйона. Вони отримали позначення KOINTREAU-1b та KOINTREAU-2b. Кожен із них гравітаційно пов’язаний зі своєю зорею, але при цьому розташований на великій відстані від неї.
Цікаво, що у випадку з KOINTREAU-1b йдеться про об’єкт масою у 10,6 юпітеріанських, який перебуває на відстані 690 а.о. від XEST 17-036. Тобто це велика планета або маленький коричневий карлик. У випадку з KOINTREAU-2b мова про об’єкт зоряної маси, який відділяє від XEST 13-010 560 а.о.
У випадку першого з супутників навіть вдалося зафіксувати зміну яскравості, яка свідчить про наявність хмар чи пилових кілець. А ось у другому випадку світність рівномірніша, але вона явно не відповідає масі. Дослідники вважають, що йдеться про червоний карлик, який затіняє від нас його власний протопланетний диск.
За матеріалами phys.org