Для любителів Місяця травень стане вельми особливим цього року — він починається і закінчується повнею. А вже 6 травня на нас чекає максимум метеорного потоку Ета-Аквариди — щорічний «зорепад», пов’язаний зі знаменитою кометою Галлея. Та по-справжньому дивовижний небесний пейзаж варто ловити невдовзі після заходу Сонця 19 травня: тонкий серпик Місяця опиниться майже рівно між двома найяскравішими планетами — Венерою та Юпітером.
Власне, з усіх яскравих планет доступними для спостережень цього місяця будуть лише ці дві, й обидві — на вечірньому небі. Особливо варто звернути увагу на Венеру 22–29 травня, коли вона опиниться у найвищій точці над горизонтом. В останню декаду місяця можна також спробувати роздивитися Сатурн низько над східним обрієм перед сходом Сонця.
Наприкінці травня поступово над східним горизонтом починає з’являтися Марс. Найбільш досвідчені спостерігачі зможуть знайти його незадовго до сходу Сонця. Але це лише початок сезону спостережень Червоної планети, що триватиме більше року.
Продовжуємо стежити за долею комети C/2026 R3 (PanSTARRS), яка 19 квітня пройшла перигелій, а 26-го опинилася на найменшій відстані від Землі. Майже вся друга половина квітня була вкрай несприятливою для спостережень через близькість комети до Сонця. Але на початку травня вона прикрасить західне небо у Південній півкулі. І хоча у Північній півкулі C/2026 R3 побачити буде неможливо, ми очікуємо на появу цікавих світлин від ентузіастів з Південної Америки та Австралії.
Нагадаємо також, що триває сезон спостережень зорі T Північної Корони (T Coronae Borealis), від якої астрономи очікують яскравого спалаху. T CrB належить до повторних нових, що час від часу спалахують, на короткий термін збільшуючи свою яскравість в десятки тисяч разів. У нашій Галактиці таких відомо наразі не більше дюжини, а T CrB — єдина, спалах якої можна побачити неозброєним оком. Проміжок між такими подіями для T CrB не є сталим і становить приблизно 80 років. Минулого разу вона спалахнула у 1946 році, тож ймовірність побачити на кілька днів «додаткову зорю» в сузір’ї Північної Корони, майже таку ж яскраву, як Полярна, залишається доволі високою.
Перелік подій
1 травня — повня, точний час 20:23 за Києвом (17:23 UTC). Ця повня стане першою в серії «мікроповней» (явище, за якого Місяць перебуває у фазі повні поблизу афелію, тобто найвіддаленішої від Землі точки своєї орбіти).
6 травня — максимум метеорного потоку Ета-Аквариди, ZHR = 50, радіант розташований у сузір’ї Водолія.
13 травня — сполучення Місяця (11 %) із Сатурном (+0,9m). Найкращий час для спостережень — перед світанком 14 травня, але варто зауважити, що обидва тіла будуть дуже низько над горизонтом.
14 травня — Меркурій у верхньому сполученні. Для земного спостерігача планета опиниться за сонячним диском. Подію можна буде простежити за знімками коронографів, зокрема LASCO C3 та C2 на космічному сонячному телескопі SOHO, а також CCOR-1, встановленому на супутнику GOES-19.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
До товару16 травня — молодик, точний час 23:01 за Києвом (20:01 UTC).
18–19 травня — сполучення Місяця (12%) з Венерою (-3,9m). Момент сполучення припадає на 04:28 18 травня, коли обидва тіла під горизонтом, але умови спостереження будуть сприятливими як 18, так і 19 увечері. Дуже красиве явище, навіть з урахуванням дещо більшої кутової відстані між планетою та Місяцем, ніж у момент сполучення.
20 травня — сполучення Місяця (20 %) з Юпітером (-1,9m), о 17:12 між тілами буде 2°35″, а найкраще явище спостерігається майже одразу після того, як Сонце сховається за обрієм.
22 травня — Уран у сполученні з Сонцем, і проходить рівно за ним відносно земного спостерігача. Як і у випадку з Меркурієм, це явище можна простежити на знімках космічних коронографів.
22–29 травня — Венера на найбільшій висоті на вечірньому небі. Точна дата залежить від вашого географічного положення.
31 травня — повня, точний час 11:45 за Києвом (08:45 UTC). Це друга «мікроповня» сезону, до того ж друга повня за календарний місяць. Таке явище іноді називають «блакитною повнею».
Детальний огляд найцікавіших подій
6 травня: максимум метеорного потоку Ета-Аквариди
Метеорний потік Ета-Аквариди з радіантом у сузір’ї Водолія цікавий насамперед тим, що пов’язаний зі знаменитою кометою Галлея (1P/Halley). Коли маленькі частинки кометної речовини на швидкості 55 км/с врізаються в земну атмосферу, вони розігріваються та швидко згорають, а ми з поверхні бачимо яскраві метеори.
Потік Ета-Аквариди є щорічним явищем, він залишається активним з 19 квітня до 28 травня. Але саме перед світанком 6 травня можна помітити найбільшу кількість метеорів, коли ZHR сягає 50. Є, однак, одразу дві проблеми зі спостереженнями. По-перше, радіант сходить доволі пізно — орієнтовно о 3 годині ранку за місцевим часом. Друга проблема полягає в тому, що максимум потоку припадає на доволі велику фазу Місяця — 84 %. А це однозначно зменшить кількість метеорів, які можливо побачити за годину.
Якщо ви все ж таки вирішили спробувати побачити цей потік, обирайте спостережуваний майданчик таким чином, щоб Місяць залишався за будівлею або щільними кронами дерев. Найбільш продуктивним має стати проміжок часу між 03:30 та 04:30.
16 травня: час, коли слабкі об’єкти розкриваються по-новому
Традиційно ми закликаємо на молодик спостерігати об’єкти глибокого космосу: відсутність Місяця на небі створить сприятливі умови для пошуку галактик, зоряних скупчень та різноманітних туманностей.
Весняний сезон привабливий тим, що ночі вже не такі холодні, але все ще достатньо довгі. До того ж звечора ще можна побачити низку зимових об’єктів, а ближче до ранку насолодитися Чумацьким Шляхом.
Якщо ви полюбляєте кулясті скупчення, то зверніть увагу, наприклад, на M53, M3 та M5. Ідеальним об’єктом для бінокля стане величезне розсіяне зоряне скупчення сузір’я Волосся Вероніки. А з телескопом можна «прогулятися» Скупченням Діви — величезна кількість галактик очікує на вас на межі сузір’їв Діви та Волосся Вероніки.
Спробуйте знайти й таку цікаву галактику, як NGC 5866, видиму з ребра. Її називають Галактикою Веретено за характерну тонку смугу, якою перед нами постає диск цієї спіральної галактики. Часто NGC 5866 ототожнюють з галактикою M102 із каталогу Мессьє. А неподалік від неї ви знайдете іншу дуже фотогенічну галактику — M101, більше відому як Галактика Вертушка.
18–20 травня: Венера, Місяць і Юпітер
Ці кілька днів порадують вас видовищним вечірнім небом, адже захід буде прикрашений одразу трьома яскравими об’єктами — Венерою, Місяцем та Юпітером. До того ж Венера в цей час наближається до свого найвищого положення на вечірньому небі. Упустити цю красуню просто неможливо — вона привертає увагу навіть людей далеких від астрономії.
18 травня серпик Місяця ще буде тоненьким, освітленим лише на 6 %, і складе компанію Венері. 19-го наш супутник опиниться майже точно між двома найяскравішими планетами. А 20 травня Місяць уже переміститься до Юпітера і висітиме прямо над ним.
До речі, 20-го вдень Місяць слугуватиме дороговказом для тих, хто мріяв побачити Юпітер на зовсім світлому небі. Орієнтуючись на місячний серп, можна знайти в телескоп і найбільшу планету Сонячної системи. Це дивовижний досвід, адже мало хто знає, що навіть вдень неважко роздивитися темні широкі смуги в атмосфері планети.
31 травня: «блакитна мікроповня»
Повня 31 травня дивовижна одразу в кількох сенсах. Перш за все, це друга повня впродовж календарного місяця, а це буває раз на 2–3 роки. У такому випадку повню називають «блакитною» (хоча так само називають традиційно й третю повню астрономічного сезону, на який припадає 4 повних Місяці). Зазвичай впродовж року ми бачимо освітлений на 100 % Місяць 12 разів, але іноді, як-от у 2026-му, це станеться 13 разів. Тобто на якийсь календарний місяць припадає дві повні, й цей місяць — травень. Назва «блакитна» може дещо вводити в оману, адже насправді Місяць матиме звичайний колір.
По-друге, повня 31 травня настане тоді, коли Місяць перебуватиме майже в найвіддаленішій точці своєї орбіти, тобто близько до апогею. Точний час настання повні — 11:45 за Києвом (08:45 UTC), тоді як менш ніж за добу, 1 червня о 07:32 (04:32 UTC), наш супутник віддалиться від Землі на найбільшу відстань. Таке явище іноді називають «мікроповнею». Ви зможете побачити, що Місяць не такий великий і яскравий, як зазвичай. І будете абсолютно праві: його видимі розміри будуть менші за середні приблизно на 7 %.
По-третє, ця повня стане найвіддаленішою у 2026 році. Якщо середня відстань від Землі до Місяця становить 384 472 км, то під час повні 31 травня вона сягатиме 406 135 км.
