Використовуючи дані телескопа James Webb (JWST), міжнародна група науковців виявила витік гелію з атмосфери гігантської екзопланети. Це дає цінні підказки для розуміння цього явища, яке впливає на еволюцію планет і формує деякі їхні характеристики.
Іноді атмосфера планети випаровується в космос. Так відбувається із Землею, яка щосекунди безповоротно втрачає трохи більш ніж 3 кг речовини (в основному водню). Цей процес, який називається витоком атмосфери, представляє особливий інтерес для астрономів у вивченні екзопланет, розташованих дуже близько до своєї зорі, які, нагріваючись до екстремальних температур, якраз схильні до цього явища. Воно відіграє важливу роль у їхній еволюції.
Завдяки космічному телескопу JWST міжнародна команда, до якої входять науковці з обсерваторії Женевського університету (UNIGE) та університетів Макгілла, Чикаго і Монреаля, змогла спостерігати великі потоки гелію, що випаровується з атмосфери WASP-107b. Це перший випадок, коли цей хімічний елемент був ідентифікований за допомогою JWST на екзопланеті, що дозволило детально описати це явище.
WASP-107b перебуває на відстані 210 світлових років від нашої Землі та являє собою «суперпухнастий» газовий гігант. При схожих з Юпітером розмірах, маса цього світу становить всього одну десяту від його маси. Настільки мала щільність пояснюється тим, що орбіта WASP-107b проходить на відстані всього 0,056 а. о. (8,5 млн км) від своєї зорі. Її атмосфера розігріта до великих значень і роздута.
Під час дослідження WASP-107b JWST виявив величезні потоки гелію як перед, так і за планетою, що простягаються в напрямку її орбітального руху майже до десятикратного радіуса.
Крім гелію, астрономи змогли підтвердити наявність в атмосфері WASP-107b води й різних хімічних сполук (включаючи оксид вуглецю, діоксид вуглецю та аміак), відзначивши при цьому відсутність метану. Це цінні підказки для реконструкції історії утворення і міграції цього газового гіганта. WASP-107b сформувалася далеко від своєї нинішньої орбіти, а потім наблизилася до зорі, що пояснює її роздуту атмосферу і втрату газу.
Дослідження WASP-107b дуже важливе для кращого розуміння еволюції та динаміки позасонячних світів. Воно також може пролити світло на минуле нашої Сонячної системи. На Землі витік атмосфери занадто слабкий, щоб мати істотний вплив. Але він може бути причиною відсутності води на нашій найближчій сусідці, Венері.
Раніше ми розповідали про те, як астрономи шукають екзопланети в залишках поглиненої Чумацьким Шляхом карликової галактики.
За матеріалами Phys.org
